Водяник Н. ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕХНОЛОГІЙ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 

Водяник Надія

с. Благодатне, Золотоніський район, Черкаська область

ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕХНОЛОГІЙ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Розглянуто найбільш ефективні способи використання арттехнологій в початкових класах нової української школи. Висвітлено переваги використання арттерапії для самозцілення, саморозкриття та самовираження особистості дитини.

Ключові слова: арттерапія, арттехнології, військові конфлікти, нова українська школа, молодші школярі, невербальна форма роботи.

The most effective methods were disprersed by applying Art- Technologies in primary classes of the New Ukrainian School.
Highlited advantages of Art-Technology applying for self-recreation, self opening and selfexpression of a child personality.
Key words: Art-Technology, military conflicts, New Ukrainian School, young schoolchildren, non verbal form of work.

Вступ. Нова українська школа – це особливий освітній простір, один із основоположних принципів якого – опора на актуальні потреби кожного учня, підвищення продуктивності його пізнавальної та творчої діяльності.

Шкільне середовище покликане  сприяти створенню соціально-психологічних умов для успішного навчання школярів. Нині у початкових класах нової української школи навчаються діти, які, зважаючи на карантинні обмеження, пов'язані з СOVID -19, не мали можливості повноцінно розвиватися у дитячих установах.  З початком повномасштабного вторгнення можливості для навчання, виховання та всебічного розвитку дітей відчутно зменшилися. В умовах військового конфлікту зростає науково-практична необхідність пошуку ефективних моделей, інноваційних форм і методів взаємодії з учнями в освітньому процесі, що забезпечать сприятливі умови для особистісного та професійного самовизначення людини.

Згідно з концепцією «Нова українська школа» сучасному вчителеві необхідно не просто навчати школярів, а й розуміти глибину їхніх переживань, формувати в учнів позитивне ставлення до навчання, підтримувати дитячу радість пізнання. Саме арттерапевтичні технології дають можливість вирішити завдання, поставлені перед педагогами.  Адже за допомогою мистецтва молодші школярі пізнають навколишній світ, себе і свої почуття та переживання.

Вплив на всебічний гармонійний розвиток особистості засобами мистецтва у своїх працях висвітлювали такі відомі педагоги як А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський. В. Сухомлинський стверджував, що діти повинні жити в світі краси, гри, казки, музики, малюнку, фантазії, творчості. Деякі науковці присвятили свої праці вивченню окремих видів арттерапії.

Аналіз наукових робіт дає можливість стверджувати, що використання арттехнологій в освітньому процесі має позитивний вплив на становлення особистості учня, на його самопізнання та  самореалізацію.

Мета статті полягає в узагальненні сутності арттерапії як методу роботи з молодшими школярами нової української школи та висвітленні переваг використання арттехнологій у роботі з молодшими школярами.

Виклад основного матеріалу. Військовий конфлікт в Україні загострив необхідність пошуку нових прийомів і методів взаємодії з учнями,  спонукає до створення інноваційних педагогічних технологій у галузі навчання.

Варто зазначити, що професійна діяльність учителя включає інформаційну, дослідницьку, інтелектуальну, креативну, діагностичну, прогностичну, комунікативну, аксіологічну, проєктивну та рефлексивну діяльності [2, с. 12]. Учитель, якого потребує сучасна школа, має плекати в собі такі якості: креативність, пізнавальний інтерес та критичне мислення. Одним із джерел творчої самовизначенності є мистецтво, тому постає необхідність використання витворів мистецтва як засобу навчання.

 Для глибшого розуміння цієї теми необхідно зазначити, як саме тлумачать арттерапію з огляду педагогіки. За С. Гончаренком «арттерапія – це система взаємодії між учнем, продуктом його зображувальної творчої діяльності й педагогом у так званому «фасилітуючому» арттерапевтичному просторі з метою реалізації важливих функцій освіти: психотерапевтичної, корекційної, діагностичної, розвивальної, психопрофілактичної, реабілітаційної». Під поняттям «арттехнології» автори розуміють сукупність форм, методів різних видів мистецтва, спрямованих на розвиток творчого потенціалу особистості в освітньому процесі. Арттехнології мають низку переваг порівняно з іншими способами взаємодії з учнями. Насамперед це невербальне спілкування, яке часто стає основним для вираження і прояснення сильних переживань дитини[2, с. 36]. 

Арттерапія – це один з найбільш ефективних способів роботи з дітьми будь-якого віку, при цьому для особистості – це спосіб саморозкриття, самовираження, розвитку та шлях до власної гармонізації. Центральна фігура в арттерапевтичному процесі – особистість, яка прагне до саморозвитку та розширення діапазону своїх можливостей. Арттерапія задовольняє потребу людини  в самоактуалізації.

Якщо раніше арттерапевтичні технології застосовувалися лише в медицині та психології, то нині спостерігається педагогічна спрямованість цих технологій. Це не «лікування» учнів в прямому сенсі цього слова, а взаємодія з різними видами мистецтва з метою розвитку особистості школяра, його відновлення після стресових ситуацій або просто збагачення його мистецьких здібностей.

Арттерапевтична робота в школі дозволяє підвищити значимість проблеми психологічного здоров'я учнів і сприяє кращому розумінню їх потреб педагогами.  Нині в педагогічній практиці все активніше застосовується метод терапії мистецтвом. Він представлений п'ятьма основними напрямками: арттерапією, що включає в себе ізотерапію, глинотерапію, пісочну терапію тощо; драмотерапію, в яку входять казкотерапія, сценічні чи рольові ігри; танцювально-рухову та музичну терапії [3, с.4].

Арттерапія дає можливість дитині висловити свої емоції, почуття за допомогою ліплення, малювання, конструювання з природних матеріалів та створення образів на піску.

Арттерапія – це найбільш м’який метод роботи, контакту з важкими проблемами. Дитина може не говорити, або не здатна усвідомити та визнати свої проблеми, але при цьому може ліпити, рухатися і виражати себе через рухи тілом. Також заняття арттерапією можуть знімати психічне напруження. Що дуже важливо в умовах військового конфлікту. Коли  рівень тривожності у дітей суттєво підвищений. Саме арттехнології   мають переваги поміж інших, тому що це невербальна форма роботи. Це важливо для  тих, хто має мовні вади, труднощі у вираженні почуттів, переживань. Образотворча діяльність є засобом зв’язку  між дитиною та вчителем.  Під час таких занять дитина опиняється в ситуації успіху, що сприяє формуванню позитивної самооцінки дитини та її позитивного ставлення до навколишнього світу, розвиває сенсорні здібності, впливає на естетичний розвиток.

Успіх у творчості  несвідомо переноситься у щоденне спілкування і взаємодія дитини зі світом стає більш конструктивною. Арттехнології допомагають учням подолати бар’єри в спілкуванні з однолітками, в сприйнятті самого себе, у розумінні об’єктів навколишнього світу.

В арттерапії використовуються індивідуальні та групові форми роботи. Особливо яскравий ефект дає робота в групі. Кожен школяр може бути залученим до роботи, для цього не потрібно мати високий рівень творчих здібностей, учень є творцем і тому не може бути незадовільної оцінки. Педагоги використовують арттерапевтичні технології в групах з перших днів навчання дітей в школі.  Вони пропонують дитині висловити свої емоції, почуття за допомогою ліплення, малювання, конструювання з природних матеріалів, тощо. А вчитель отримує додаткові можливості для спостереження за емоційним станом кожної дитини,  процесом формування колективу, для здійснення  соціометричного дослідження та виявлення конфлікту.

Завдання вчителя в роботі з молодшими школярами:

-         допомогти зберегти психологічне здоров'я в процесі зміни внутрішнього світу;

-         розвинути творчі здібності, коли програма ускладнюється, а дорослі оцінюють дії дитини опираючись на її невдачі та помилки;

-         зберегти пізнавальні інтереси;

-         подолати негативні уявлення про власну особистість.

Внутрішнє «Я» людини проявляється в зорових образах щоразу, коли вона спонтанно малює, пише картину, ліпить скульптуру чи вигадує казку.  Для  молодших школярів є характерним, що образи художньої творчості відображають всі види підсвідомих процесів (страхи, внутрішні конфлікти, психічні травми, спогади дитинства, сновидіння). При їх словесному описі у дітей можуть виникати труднощі. Тому невербальні засоби часто стають основними для вираження і прояснення сильних переживань [4, с. 116].

Арттерапевтичні технології постійно розвиваються, з’являються нові прийоми, методи взаємодії. Вже є таке поняття як «хобі-терапія». Воно відносно нове, але поступово розвивається. Тому головним завданням сучасних вчителів є постійний саморозвиток, пошук нових шляхів взаємодії з учнями.

Висновки. Арттерапію в початкових класах  можна сприймати як здоров'язберігаючу інновацію, яка може впроваджуватися на рівні освітньої програми, спецкурсу, інноваційної технології, через систему методів творчості, інтегрованих з іншими технологіями психологічної та соціальної роботи.

Цей метод може бути застосований для розвитку навичок спілкування і є ідеальним інструментом для підвищення самооцінки і зміцнення впевненості в собі. Він може допомогти дитині висловити те, що вона не може озвучити, або для чого в неї не знаходиться слів.

Отже, арттерапія являє собою лікувальне та розвиткове застосування образотворчого мистецтва, що передбачає взаємодію між автором художньої роботи, самою роботою і фахівцем. Створення візуальних образів розглядається як важливий засіб міжособистісної комунікації і як форма пізнавальної діяльності клієнта, що дозволяє йому висловити ранні або актуальні «тут-і-зараз» переживання, які йому складно висловити словами. При цьому відбувається не тільки здійснення процесу навчання і виховання, а і здійснюється процес соціалізації  дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Концепція «Нова українська школа». URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf  (дата звернення: 07ю04.2024).

2.   Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Рівне : Волинські обереги, 2011. 552 с.

3.   Зязюн,І.А.  Концептуальні  засади  теорії  освіти  в  Україні. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2000. № 1. С. 11–24.

4.   Федій О.А. Естетотерапія. Навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2007. 256 с.