Семенюк А. ІДЕЇ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО ВИХОВАННЯ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ: ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ

 

Семенюк Альона

м. Дніпро, Дніпропетровська область 

ІДЕЇ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО ВИХОВАННЯ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ: ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ

Дана стаття розкриває та окреслює основні етапи становлення новаторства та критеріїв педагогічної спадщини Василя Сухомлинського. У даній статті розкриваються принципи теоретичного обґрунтування та практичного застосування принципів морального становлення особистості учня, розвитку його як всебічно розвиненої особистості та впровадження основних педагогічних ідей. Запропоновані та реалізовані ідеї Василя Сухомлинського розкривають суть позитивних перспектив розвитку особистості учня в цілому. забезпечення духовного життя, встановлення гуманних взаємовідносин суб'єктів навчально-виховного процесу з навколишнім світом, а також всебічна опора у навчально-виховній діяльності та гуманістичній спрямованості особистості вчителя.

Ключові слова: педагогіка, гуманізм, мораль, навчально-виховний процес, особистість.

This article reveals and outlines the main stages of the formation of innovation and criteria of Vasyl Sukhomlynskyi's pedagogical heritage. This article reveals the principles of theoretical justification and practical application of the principles of the moral formation of the student's personality, his development as a comprehensively developed personality, and the implementation of basic pedagogical ideas. Vasyl Sukhomlynskyi's proposed and implemented ideas reveal the essence of positive prospects for the development of the student's personality as a whole. provision of spiritual life, establishment of humane relationships of the subjects of the educational process with the surrounding world, as well as comprehensive support in educational activities and the humanistic orientation of the teacher's personality.

Key words: pedagogy, humanism, morality, educational process, personality.

Вступ. Педагогічна спадщина Василя Сухомлинського є актуальною у наш час, оскільки в першу чергу звертає увагу на проблемне начання, його методи та характеристики. Проблемний метод навчання є пріоритетним методом сучасної педагогіки, скільки звертає увагу, перш за все, на активну діяльність здобувачів освіти та вирішення поставлених проблемних питань. Використання даного методу сприяє розвитку та глобалізації знань, умінь і практичних навичок здобувача освіти. Сучасна педагогічна наука знаходиться на стадії постійного розвитку та еволюції у всіх сферах суспільного життя. Оновлення методичної бази сприяє розвитку освітнього процесу в цілому, даний прогрес потрібен для вирішення головного педагогічного завдання – активізації пізнавальної і наукової діяльності здобувачів освіти [1].

Виклад основного матеріалу. Методи виховної роботи Василя Сухомлинського на сьогоднішній день є Яскравим прикладом новаторського гуманістично спрямованого вирішення найскладніших проблем освітньої практики та навчального процесу. Сучасна школа та професійно-технічна освіта спрямовані на врівноваження та вирішення основних проблемних питань навчально-виховного процесу. Василь Сухомлинський велику увагу приділяв психологічній складовій навчально-виховного процесу, що на сьогоднішній день є невід'ємною практичною складовою ведення уроків проведення виховних заходів тощо. Це все зумовлює генетичний зв'язок із сучасністю. Саме проблемний метод навчання був однією з основних векторів педагогічної та наукової діяльності Василя Сухомлинського. Даний Вектор діяльності є актуальним і у наш час, особливо непростий час для Української держави [2].

Проблемний метод навчання є пріоритетним методом сучасної педагогіки, скільки звертає увагу, перш за все, на активну діяльність учнів та вирішення поставлених проблемних питань. Використання даного методу сприяє розвитку та глобалізації знань, умінь і практичних навичок. Сучасна педагогічна наука знаходиться на стадії постійного розвитку та еволюції у всіх сферах суспільного життя. Оновлення методичної бази сприяє розвитку освітнього процесу в цілому, даний прогрес потрібен для вирішення головного педагогічного завдання – активізації пізнавальної і наукової діяльності здобувачів освіти. До методів проблемного навчання можна наприклад віднести проблемний виклад навчального матеріалу як частково пошуковий або дослідницький етап, використання таких видів діяльності залежить в цілому від самостійної розумової діяльності здобувачів освіти. Даний метод ґрунтується на принципі проблемності використанням логічних завдань аналітичного, синтетичного, аналітико-синтетичного, індуктивного, дедуктивного, та індуктивного -дедуктивного методів. Дана система методів здатна якісно формувати вміння, які є необхідним інструментом для розв'язання тих чи інших ситуацій. Використання проблемного методу навчання як і будь-якого педагогічного методу пов'язано з формами організації освітньої діяльності. Він є зовнішнім проявом діяльності педагога у співпраці зі здобувачем освіти, яка здійснюється в певному порядку та режимі, є цілеспрямованим та організованим процесом, методично оснащена системою пізнавального та виховного спілкування. Використання даного методу також регулює відносини між викладачем та здобувачем освіти в процесі навчальної діяльності. Основним правилом та принципом сучасної педагогіки є саме процес постійного розвитку.

Основний з прийомів проблемного навчання є створення так званої проблемної ситуації, яка поєднує в собі інтелектуальне підґрунтя та виникає у випадку, коли викладач не може пояснити певне явище факт або не може досягти мети відомими логічними методами та способами. Саме проблемна ситуації є чинником, який обумовлює початок мислення в процесі навчання та постановки проблеми і її вирішення [3]. 

Рис. 1  Управління пошуком рішення проблеми

Нові ролі освітнього процесу проблеми поділяють на категорії. Категорія - це основні проблеми, коли на початку уроку викладач ставить основну проблему уроку або тему, яка сприяє розвитку пізнавальної діяльності здобувачів освіти щодо всього матеріалу уроку. До таких категорій відносяться допоміжні проблеми, вони виникають внаслідок не результативності основної проблеми для самостійного розв'язання.

Таким чином викладач розподіляє матеріал на окремі частини та проміжні проблеми. Дані способи та методи навчання формують самостійність в освітньому процесі здобувачів освіти, дає змогу поетапно вирішувати проблеми, які ставить викладач на уроці. Також проблеми розподіляють за способами розв'язання [4]:

1.  Першим способом є фронтальна проблема, її ставлять перед класом і вирішують колективно серед здобувачів освіти.

2.  Другим способом є групова проблема, під час її вирішення учнів розподіляють на групи, які далі виконують певні завдання спрямовані на розв'язання даної проблеми.

3.   До третьої групи прийомів належить індивідуальна проблема, яка спричинена або штучно створена самим здобувачем освіти або викладачем в процесі навчальної діяльності та вирішується переважно самостійно.

Важливим фактором проблемного навчання є також проблемна ситуація, коли здобувач освіти бо колектив мають знайти і використати нові для себе знання особи дій пізнавальної діяльності. Далі слід розглянути способи та прийоми створення проблемної ситуації:

1.  До першої групи належить зіткнення здобувачів освіти із життєвими явищами або фактами, що мають на меті теоретичне обґрунтування теми уроку.

2.     До другої групи належать способи та прийоми які пов'язані переважно із зовнішніми критеріями між явищами і викликають у здобувачів освіти бажання їх пояснити, а також спонукають здобувачів освіти до активного засвоєння нових знань.

3. До третьої групи належать проблемні ситуації які створюються за допомогою використання навчальних та життєвих ситуацій. Такі ситуації виникають під час виконання здобувачами освіти практичних завдань в освітньому закладі або вдома, майстерні чи під час спостереження за природою діяльністю інших людей, що спонукає здобувачів освіти до самостійного вирішення проблемної ситуації певних висновків.

Використання проблемних методів навчання та створення проблемної ситуації на уроках освіти до аналізу фактів і явищ, дійсності, переважно пов'язане з їх життєвими уявленнями або науковими поняттями про ті ж самі факти чи явища. Прикладом цього є дослідна робота здобувачів освіти, наприклад при викладанні суспільних та гуманітарних дисциплін. Отже, проблемне навчання є одним з основних собі та прийомів розвитку розумових сил здобувачів освіти, розвитку їх критичного та творчого мислення, самостійності та активності при вивченні окремих тем на уроці. Такі педагогічні прийоми забезпечують міцне засвоєння знань серед здобувачів освіти спонукають їх до дослідницької діяльності, мають на меті проведення виховної роботи зі здобувачами освіти.

Тема таких творчих практичних завдань сприяють в цілому формуванню у здобувачів освіти вміння оцінювати чужі погляди, уявляти не збіги в позиціях і судженнях, проявляти також упереджені висновки в оцінках події осіб, що є також однією з основних проблем сучасного освітнього процесу. Це є одним з найважливіших факторів адже здобувач освіти підходить до вивчення проблематики маючи вже власне бачення навколишнього світу та історичної картини минулого, тобто власний погляд на проблемну ситуацію в цілому [5].

Сучасна історична та педагогічна освіта розвитку мають звертати увагу на  вдосконалення змісту методичного апарату аби відповідати викликам сьогодення. Внаслідок цього, перш за все, викладачу потрібно усвідомити для себе здобутки та проблеми дослідницької діяльності.

Висновки. Таким чином, плюралізм думок і підходів до відбору навчального матеріалу можуть бути відбиті в різних компонентах дослідження як додаткові тексти. Одним з основних прийомів застосування таких методів на практиці, наприклад є самостійне дослідження, виконане здобувачами освіти під керівництвом викладача. Воно може включати дослідження процесу діяльності різних політичних партій і течій, фрагментів наукових праць або творів вітчизняних та зарубіжних істориків, мемуарів, листів учасників та очевидців деяких історичних подій, а також статистичних даних джерел законодавчого характеру, сучасних візуальних джерел тощо. Вони створюють стереоскопічне мислення, тобто об'ємне зображення минулого.

Тема таких творчих практичних завдань сприяють в цілому формуванню у здобувачів освіти вміння оцінювати чужі погляди, уявляти не збіги в позиціях і судженнях, проявляти також упереджені висновки в оцінках події осіб, що є також однією з основних проблем сучасного освітнього процесу. Це є одним з найважливіших факторів адже здобувач освіти підходить до вивчення проблематики маючи вже власне бачення навколишнього світу та історичної картини минулого, тобто власний погляд на проблемну ситуацію в цілому. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Белл Д. Настання постіндивідуального суспільства / Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). – С. 420; 426-427; 431.

2.   ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. – 7-9 жовтня 2001 року. – К. : Міністерство освіти і науки України. – 2001. – 229 с.

3.  Інновації у системі професійно-технічної освіти України / Укр.-канад. проект «Децентралізація упр. навчанням в Україні»; уклад. Щербак О.І. – К., 2008. – ВЦ «Просвіта». – 40 с.

4. Морзе Н. В. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес закладів ПТО: Методичний посібник. / Н. В. Морзе. – К.: Арт Економі, 2011. – 168 с.

5.   Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навч.-метод. посіб. / [М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В. Ткаченко, Л. С. Шевченко]. – Львів : СПОЛОМ, 2009. – 186 с.