Касьянова О. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК КОМПОНЕНТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ

 

Касьянова Олена

м. Київ 

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК КОМПОНЕНТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ

Доповідь присвячена проблемі створення психологічно комфортного та якісного освітнього процесу в умовах війни засобами інноваційних технологій, які забезпечують підвищення емоційної стійкості та покращення когнітивних функцій здобувачів освіти

Ключові слова: інноваційні технології, соціально-психологічне забезпечення, емоційний інтелект, нейрохакінг.

The report is devoted to the issue of creating a psychologically comfortable and high-quality educational process in the conditions of war, by using innovative technologies, which ensure the enhancement of emotional resilience and improvement of cognitive functions of education seekers

Keywords: innovative technologies, socio-psychological support, emotional intelligence, neurohacking.

Вступ. Особливого значення в умовах повномасштабної війни набуває створення безпечного і психологічно комфортного середовища навчання дітей і підлітків, використання гнучких підходів до організації роботи закладів освіти, забезпечення потреби учнів та їх родин у соціально-психологічній підтримці.

Відтак, на сьогодні в Україні викристалізувалась проблема соціально-психологічного забезпечення освітнього процесу, вирішення якої мають ресурси інноваційні технології. Завдяки їх використанню можливо приймати життєво необхідні, швидкі, нестандартні, по суті – інноваційні рішення, забезпечити безперервний та якісний освітній процес, долати емоційне напруження, стимулювати психічні резерви людини в складних життєвих ситуаціях, формувати готовність діяти у непередбачених, нестабільних умовах буття.

Серед різноманітних прогресивних педагогічних технологій пріоритетними є ті, що ґрунтуються на новітніх відкриттях у галузі нейрофізіології, всебічному використанню людського інтелекту та внутрішніх ресурсів, врахуванні особливостей роботи головного мозку, функціонування пізнавальних процесів, забезпечують єдність розвитку інтелектуальної й емоційної сфер.

Такими технологіями є технологія емоційного інтелекту та нейрохакінг.

Отже, метою статті є визначення властивостей і прийомів практичної реалізації інноваційних технологій, що мобілізують інтелектуальні та емоційні ресурси особистості для конструктивного їх використання в освітньому процесу в умовах війни.

Виклад основного матеріалу. Термін «емоційний інтелект» (EQ) уведений у науковий обіг Дж. Майєром (J.D.Mayer,) та П. Саловей (P.Salovey) у 1995р., який застосований ними для визначення рівня сформованості самоконтролю, самосвідомості, мотивації до дій, емпатії, розвитку навичок роботи з людьми та спроможності налагодили з ними гідний рівень взаєморозуміння. Науковці наголошували, що емоційний інтелект передбачає здатність ідентифікувати емоційні явища, здійснювати їх самокорекцію, використовувати в творчому мисленні, гнучкому плануванні, перенесенні уваги і мотивації та розуміти власні емоцій та емоції інших людей для їх регуляції [3].

Сутність природи емоційного інтелекту виокремив Д. Гоулмен, який проаналізував залежність між інтелектом та життєвим успіхом, визначив можливості управління та розвитку EQ.

На думку А. Чернявської, емоційний інтелект – це динамічне інтегральне психологічне утворення, що зумовлює успішність міжособистісної взаємодії, адекватну самооцінку, позитивне мислення, а також лідерські здібності, що ґрунтуються на усвідомленні значущості емоцій та вмінні ними керувати [2, с. 137].

У контексті нашого публікації, цікавими є наукові розвитки І. Аршави щодо адаптаційних властивостей емоційного інтелекту, Е. Носенко з адаптивних та стресозахисних властивостей емоційного інтелекту, О. Власової, яка досліджувала особливості розвитку емоційного інтелекту як окремої підсистеми соціальних здібностей та інші дослідження.

Розвиток емоційного інтелекту в освітньому процесі воєнного часу вимагає комплексного ефективного використання всіх відомих технік, методів, прийомів, способів, а саме:

використання діалогу для вирішення проблемних питань як умови усвідомленого спілкування при створенні позитивної атмосфери на занятті, що сприяє співпраці та допомагає розвивати властивості, притаманні емоційному інтелекту;

застосування технологій життєтворення, які стверджують віру у власні можливості та успіх, надію на позитивні перспективи у майбутньому;

використання елементів гри і технологій ігрового дизайну в неігровому навчальному контексті, які зорієнтовані на максимально активну участь здобувачів освіти та використання ефективної групової взаємодії;

сторітелінг (storytelling) як мистецтво розповідати з метою навчання історії, які наближують до почуттів і вражень, а відтак, забезпечують кращий результат для запам’ятовування і усвідомлення нових знань та інші методи.

Трендами нашого часу є «хакі», тобто прийоми «зламу системи», підходи, які дозволяють зрозуміти організм краще та забезпечують покращення когнітивних функцій у навчальній діяльності.

Неологізм «нейрохакінг» був створений за подібністю з «біохакінгом», що означає «злом» власного організму для зростання тривалості й якості буття. Нейрохакінг – це «злом» власного мозку для підвищення його продуктивності, стресостійкості, адаптивності.

Нейрохакінг став предметом розвідок вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків: С. Андрусенко, К. Кисельової, І. Слути, М. Хомицької, Д. Іглмена та ін. За результатами вивчення тематичних публікацій можна стверджувати, що нейрохакінг – це не тільки тренд, а й очікуваний спосіб організації навчання, який виражає нагальні потреби реального часу й умов, сучасних вимог до освітнього процесу.

Отже, нейрохакінг – це інноваційний підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності, що дозволяє розвинути інтелект, критичне мислення та інтуїцію, подолати стрес, активно й ефективно генерувати ідеї та шляхи їх вирішення. Використання нейрохакінгу в освітньому процесі, на думку науковців і практиків [1], передбачає такі кроки:

поділ змісту навчання на значно менші за обсягом елементи, оскільки, за визначенням психологів,  робоча пам’ять (Working memory) дозволяє утримувати одночасно лише 3-4 інтелектуальних об’єкта;

чергування режимів концентрації та розслаблення. Опанування змістом освіти передбачає концентрацію на одному питанні, за яким мозок швидко втомлюється і процес навчання втрачає ефективність. Отже, для усвідомлення отриманої інформації необхідний перехід у режим розслаблення, тобто переключення на інший вид діяльності;

запобігання під час освітнього процесу монотонності та одноманітності шляхом  урізноманітнення видів навчальної активності, приміром: пояснення і візуалізація навчального матеріалу – проблемно-орієнтована дискусія – індивідуальні завдання – тестування;

використання асоціацій, що ґрунтується на концепції спрямованості психічних процесів на пошуки потрібної асоціації, які уможливлюють безліч варіантів вирішення навчальної проблеми. Оцінка таких варіантів, приміром, може здійснюватися на основі таблиці взаємодії ключових запитань, критеріїв їх оцінювання і вибору найкращого;

візуалізації мислення шляхом унаочнення, структурування, класифікації інформації, упорядкування змісту навчальних завдань, вибір варіантів їх вирішення за допомогою ментальних карт як способу зображення за допомогою схем процесу мислення, а також як зручної техніки альтернативного запису.

Висновки. Повномасштабна війна в Україні додала емоційного напруження, яке є деструктивним чинником для всіх учасників освітнього процесу. У такій ситуації важливим є активне впровадження у навчальний процес інноваційних технологій, які дозволяють розпізнавати та розуміти емоції, у конструктивний спосіб організувати навчально-пізнавальну діяльність, що, у свою чергу, збільшує інтелектуальні сили особистості та дозволяє отримувати не лише знання, але й психологічну підтримку.

Саме такими інноваціями є технологія емоційного інтелекту та нейрохакінг, які підвищують здатність до емоційної саморегуляції, творчості й рефлексії, формують мотиваційно-ціннісне ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, продукують ефективні підходи досягнення цілей та адекватні дії в стресогенних умовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Освіторія. 5 прийомів нейрохакінгу для ефективного навчання. Режим доступу: https://osvitoria.media/experience/5-pryjomiv-nejrohakingu-dlya-efektyvnogo-navchannya/

2.   Чернявська А. Емоційний інтелект – запорука успішного навчання. Молодь і ринок. 2012. № 12. С. 136–139.

3.   Salovey, P., & Meyer, M. (1990/1998). Emotional Intelligence. In J. Jenkins, K. Oatley, N. Stein (eds.), Human Emotions. A Reader. (pp. 313 – 319). Malden, MA: Blackwell Publishers.