Сас І. ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНІК ДЛЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ВІЙНИ

 

 Сас Ірина

м. Хмельницький

ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНІК ДЛЯ  ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ВІЙНИ

Розглянуто актуальність, важливість та доцільність використання арттерапевтичних технік в умовах сьогодення у роботі з дітьми дошкільного віку. Стаття містить методичні рекомендації щодо використання арт-терапевтичних технік в роботі з дітьми дошкільного віку. Підібрані техніки спрямовані на корекцію психоемоційного стану, зниження напруги та тривожності, усунення страхів та інше.

Ключові слова: «арттерапія», «колажування», «пісочна терапія», «глинотерапія», «казкотерапія», «мандалотерапія» та ін.
        The author deals with the relevance, importance and expediency of using the art of therapeutic techniques in today's conditions in working with preschool children. The article contains methodical recommendations on the use of art therapy techniques in working with preschool children. Selected techniques are aimed at correcting the psycho-emotional state, reducing tension and anxiety, eliminating fears, etc.

Key words: "art therapy", "collage", "sand therapy", "clay therapy", "fairy tale therapy", "mandalotherapy", etc.

 

Вступ. Сучасний освітній процес, вимагає від закладів дошкільної освіти нового підходу до своєї діяльності, новітніх форм, методів, технологій виховання, розвитку й навчання дітей дошкільного віку. Сьогодні зміст освіти ускладнюється, акцентується увага на розвитку творчих та інтелектуальних здібностей дітей, корекції емоційно-вольової та рухової сфер, на зміну традиційним приходять інтерактивні методи навчання й виховання, що передбачають активізацію пізнавального розвитку дитини.

Потреби сучасного світу в галузі педагогіки побудовані не на формування у дитини знань, умінь і навичок, а, перш за все, на розвиток дитини. У зв’язку з цим, арттерапевтичні методи роботи особливо актуальні, суть роботи яких полягає не в навчанні малюванню, а в тому, що діти через різні техніки, використовуючи спеціально підібрані матеріали, отримують можливість виразити себе, виплеснути накопичені емоції, поділитися своїми переживаннями і, таким чином, поліпшити свій емоційний стан.

2024 рік почався для України з масованих атак з боку російської федерації. Безперечно війна та її наслідки мають серйозний вплив на психологічний стан мешканців як прифронтових міст і сіл, так і тих, що знаходяться у відносному тилу. А тому підтримка оточуючих та самопідтримка є наразі надзвичайно важливими для кожного українця. Психоемоційний стан дітей набуває першочергового значення в умовах сьогодення.

Як відомо, емоційні переживання – невід’ємна складова внутрішнього світу будь-якої людини. Оскільки кожна емоція має фізіологічну складову, а багато хвороб мають психосоматичний характер, робота з емоційним станом дитини спрямована на зміцнення його психологічного ресурсу соматичного здоров’я. Вона важлива для всіх дітей, але особливо для тих, у кого є порушення у розвитку, поведінці і здоров’я.

Використання арттерапевтичних технологій особливо рекомендовано в роботі з дітьми дошкільного віку, які мають різні види нервово-психічних порушень, таких як, гіперактивність, затримка психічного розвитку, швидка  стомлюваність, імпульсивність, дратівливість, агресивність, страхи, погана концентрація уваги, та інше.

Арттерапія є одним з найбільш дієвих способів для корекції подібних станів і поліпшень самопочуття дитини, а також засобом розвитку його творчих і когнітивних здібностей. Арттерапія не має ні обмежень, ні протипоказань, будучи м’яким і безпечним методом при роботі з психоемоційним станом будь-якої дитини.

Все це спрямовує вихователів закладів дошкільної освіти на необхідність орієнтації в розмаїтті освітніх інновацій, методик їх правильного, доцільного та творчого використання. Адже у щоденній життєдіяльності дитини, коли вона проявляє всю ініціативу, самостійність, активність, використовує набутий досвід та взаємодіє з іншими людьми, відбувається становлення її, як особистості.

Мета дослідження: проаналізувати арт терапевтичні техніки, які можна використовувати працюючи з дітьми дошкільного віку, з метою психоемоційної підтримки, надати методичні рекомендації для педагогів закладів дошкільної освіти, а також для всіх, хто цікавиться питанням використання арттерапевтичних технік у роботі з дітьми дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу. Останні десятиріччя арттерапію в роботі з дошкільниками все більше використовують у своїй діяльності вихователі. Однак використовують елементи арттерапії частіше за все ситуативно і безсистемно. Тому виникає необхідність у систематизації арттерапевтичних технік і розробці методичних рекомендацій щодо використання елементів арттерапії в умовах освітнього процесу закладів дошкільної освіти.

Чи можна говорити, що арттерапія - це корисний інструмент для роботи з дітьми під час війни? Однозначно так. Складно зараз назвати більш ефективний інструмент, ніж арттерапія. Діти приходять з різними симптомами: страх, тривога, агресія тощо. І арттерапія допомагає дитині самостійно зцілитися, адже вона створює ту історію, яку їй треба прожити. І тому дорослим важливо не втручатися у цей процес, адже так ми можемо порушити баланс. А невтручання, підтримка допомагають дитині прожити якусь конфліктну внутрішню ситуацію [1].

        Арттерапія - це терапія мистецтвом. Це метод психотерапії, який дозволяє з допомогою творчості пережити внутрішні конфлікти,  тривогу, страхи, що турбують дитину. Основна мета арттерапії полягає в тому, щоб використовувати силу творчості, дозволяючи людям самовиражатися і тим самим відкривати нові особистісні інсайти та розвивати механізми подолання труднощів. Арттерапія пропонує універсальний підхід до вирішення різних проблем психічного здоров’я та емоційних розладів. Арттерапія може бути корисною при багатьох станах, зокрема: тривожні розлади, емоційні розлади, депресія, розлади харчової поведінки, емоційні потрясіння, проблеми, пов’язані з сім’єю або стосунками в родині, фізичний стан здоров’я, психологічні реакції, пов’язані з медичними проблемами, посттравматичний стресовий розлад, соціальні та особисті проблеми, управління стресом.

В дослідженнях підкреслюється, що участь у художній діяльності може помітно знизити рівень стресу та покращити психічне самопочуття, незалежно від мистецьких здібностей чи досвіду. Арттерапевти використовують різноманітні художні техніки, від малювання олівцями до ліплення та кола жування.

Багатьом дітям легше виражати свої емоції через нарис, живопис чи інші художні форми, ніж через слова. Арттерапевт може використовувати дитячу творчість, щоб краще зрозуміти емоційні реакції та думки дитини. Він може допомогти дитині використовувати творчість для вирішення емоційних проблем [3].

       Під час терапії дитина вчиться не тільки висловлювати свої емоції, вирішувати якусь певну проблему, але і більш глибоко аналізувати свої вчинки, життя в цілому. Психолог, рекомендуючи проведення арттерапії, ставить наступні цілі: допомогти дитині пізнати себе, навчитися самовиражатися, аналізувати свої вчинки, що дає можливість досягти гармонії в психічному стані; поліпшити психоемоційний фон; позбавити від напруги, страхів; усунути агресію, тривогу; побороти депресію; підвищити життєвий тонус; розкрити творчі здібності; встановити довірчі відносини для подальшої співпраці; навчити концентруватися на проблемі, знаходити правильне рішення, контролювати свої емоції; допомогти з соцадаптації.

Зараз детальніше розглянемо техніки та їх сутність.

Пісочна терапія – вид арттерапії, що пов'язаний із використанням природних матеріалів: води, піску, камінців, ракушок, рослин. Вона передбачає глибинну роботу з почуттями і переживаннями дитини, дає можливість осмислити і змоделювати стратегії поведінки та відпрацювати витіснені емоції і переживання. Під час сесії піскової терапії використовується стіл з піском та колекція мініатюрних фігурок ( реальних, фантастичних, привабливих і недуже). Виділяють такі основні стадії піскової терапії: створення пісочної картинки, дистанціювання і переживання пісочної картини, взаємодія з пісочним світом, мандрівка «пісочним світом», інтеграція символічної інформації на більш свідомий рівень, розбір пісочної картини.

      Глинотерапія – напрямок арттерапії,який передбачає роботу з пластичними матеріалами (глиною). Психокорекційний потенціал роботи спрямований на розвиток емоційного інтелекту дитини, формування нових переживань, подолання травматичного досвіду та усвідомлення власних емоційних станів.     

     Покази до застосування глинотерапії: труднощі в емоційному розвитку, стрес лобільність та імпульсивність емоційних реакцій, наявність конфліктних міжусобних стосунків, підвищена тривожність, строки, низька ступінь само прийняття, психосоматичні проблеми та інше. Глина допомагає легко і без напруги вивільнити переживання, надаючи їм певної форми. Застосування глинотерапії забезпечує появу позитивних емоцій, компенсує брак сенсорного досвіду, допомагає подолати апатію та безініціативність, сформувати активність, мотивацію, знімає бар’єри стосовно строку самовираження, підсилює переконання у власній успішності.

      Етапи роботи з глиною: знайомство з глиною, змішування сухої глини і води,катання кулі, формування образів і форм, діалог зі свідком або спостерігачем, трансформація форм і позицій, пауза всередині зліпленого світу, повернення до цілісності кулі.

      Казкотерапія – це метод, який використовує метафору для створення зв’язків між казковими подіями і поведінкою у реальному житті. Застосування казкотерапії може відбуватися різними способами, серед найпопулярніших: обговорення казки, самостійне створення казки, інсценування і драматизація казки, робота з основними мотивами казки. Етапи роботи з казкою: читання, дослідження, придумування казки, інтегративний етап (ідентифікація з героєм казки і готовність до вибору) [2].

      Казка дає можливість у метафоричній формі пережити усі емоції, які не вдалося відреагувати вчасно чи конструктивно у реальному житті або ж навпаки, були витіснені у несвідоме. Створення казок – це ідеальний тренажер для креативності та реалізації творчого потенціалу, розвитку фантазії та творчого мислення.

     Казка є своєрідним алгоритмом створення нової версії власного життя і себе самого, що наповнює особистість натхненням та життєвою мотивацією.

     Мандалотерапія – один із методів арттерапії, у якому за допомогою циркулярних круглих зображень, створених у довільному порядку чи за інструкцією діагностується та досліджується внутрішній світ особистості. У психологічній науці К.Юнг вперше звернув увагу на використання мандали як психодіагностичного та психокорекційного інструменту. Мандала – це ниточка, яка міцно пов’язує свідомий та несвідомий пласти психіки. Кожен малюнок – це автопортрет особистості, яка зображає свій внутрішній світ через символи, кольори, форми. Мандалотерапію можна застосовувати в активній формі (дитина самостійно створює і заповнює у довільний спосіб намальоване коло) та пасивній (дитина працює із готовим зображенням.

      Колажування як арттерапевтична техніка є створення зображень шляхом застосування фотографій, вирізок з газет, журналів, тканин, кольорового паперу, дерева, ґудзиків, мотузки тощо. Основними цілями виконання колажу є: прояв творчих здібностей, оригінальності та унікальності, вираження почуттів та думок через візуальні образи, картинки, вихід негативних емоцій, робота з мотиваційною сферою впорядкування чуттєвого досвіду. Основними темами колажів можуть бути: «Я – найкращий», «Мої мрії», «Я і мої батьки», «Мій друг», «Мої інтереси».

     Музикотерапія – психологічна практика застосування мелодій та звуків для покращення психофізичного стану дитини та відновлення емоційної рівноваги. Офіційним методом лікування музикотерапія визнана в 2003 році. У процесі музичної терапії дитина залучається до різних видів музичної діяльності. Можна виокремити 4 види музичного досвіду: імпровізація відтворення чи виконання, створення прослуховування музики [4].

  Арттерапевична робота у закладі дошкільної освіти включає в себе: нетрадиційні напрямки з образотворчої діяльності направлені на корекцію мотиваційної сфери дитини, та передбачає психологічний супровід сюжетних ліній, створених дитиною; створення колажів із малюнків, фотографій, символів, природних матеріалів навчає дитину «спілкуватись» з навколишнім середовищем; нетрадиційні форми роботи з папером мають на меті психокорекцію моторної, когнітивної, мотиваційної сфери дитини;  робота з тістом (тісто-пластика) передбачає корекцію рухових, пізнавальних та творчих можливостей дитини; малювання губкою, пальцями та долонями, використовуючи різну основу (папір, картон, тканина), підвищує потреби в активності та реалізації моторних та емоційних можливостей дитини;  сенсорна інтеграція передбачає знайомство дитини з формою, розміром, площиною та частинами предметів, що сприяє психокорекції пізнавальних процесів, мотивації, а також підвищенню соціальної адаптації дитини.

Крім того, в роботі, необхідно дотримуватись основних правил арттерапії:  дитина має право обирати вид та зміст своєї творчої діяльності;  дитина має працювати у своєму особистому темпі;  враховуються індивідуальні особливості дитини; підбираються такі види діяльності, які окрема дитина спроможна виконати і отримати результат;  робота дитини регламентується, що дає змогу підвищити зосередження уваги.

Такі правила дають змогу стимулювати пізнавальну активність дитини, організувати поведінку, підвищити самооцінку. Дитина починає глибше усвідомлювати свої потреби і мотиви, краще концентрувати та переключати увагу в процесі діяльності. Існують різні форми арттерапії при роботі з дітьми. Проте найбільш розповсюдженими є дві: індивідуальна і групова.

Особливо необхідним арттерапевтичний вплив є для тих дітей, які мають певні труднощі у вербалізації своїх переживань, наприклад через мовні порушення, малоконтактність, особливості поведінки тощо. На початку арт-терапевтичних занять дитині пояснюється, у чому буде полягати виконання завдання, що дитина може і чого не може робити. Як правило, підкреслюється, що ця робота не вимагає спеціальних художніх здібностей чи навичок, наголошується на вільному самовираженні за допомогою будь-яких матеріалів і засобів, що є в наявності [5].

На таких заняттях враховується схильність до індивідуального темпу діяльності. Далеко не всі діти здатні відразу включитися в образотворчу роботу. Іноді повинно пройти кілька занять, перш ніж дитина зможе побороти невпевненість і стереотипи звичайної поведінки.

Поступово, в міру того, як формуються психотерапевтичні відносини, у дитини виникає відчуття захищеності, комфорту, а атмосфера занять сприймається нею як особлива, відмінна від тієї, що завжди її оточує. Дитина починає працювати більш природно, з інтересом.

Зображувальна творчість розвиває чуттєво-рухову координацію, яка бере участь в узгодженні міжпівкулевої взаємодії, що потребує участі багатьох психічних функцій. У процесі малювання активізується і конкретно-образне мислення, яке в основному пов’язане з роботою правої півкулі, і абстрактно-логічне, за яке відповідає ліва півкуля. Оскільки воно прямо пов’язане з найважливішими функціями (зір, мовлення, мислення, рухова координація), малювання не просто сприяє розвитку кожної з цих функцій, а й зв’язує їх між собою.

Для занять підходять усі види художніх матеріалів: папір, картон різних форматів і відтінків;  фарби, олівці, фломастери, пастель, крейда; пензлі різних розмірів, губки для зафарбовування, ножиці, нитки, клей, скоч;  для створення колажів або об’ємних композицій використовуються газети, журнали, шпалери, паперові серветки, кольоровий папір, фольга, поштові картки, тканина, стрічки тощо;  природні матеріали: кора, листя, насіння і плоди рослин, квіти, пір’я, гілки, мох, камінці;  для ліплення – глина, пластилін, солоне тісто.

Терапевтичний вплив художньої творчості на дитину складається з багатьох факторів. Створення приємної і затишної атмосфери дає відчуття задоволення і підвищує самооцінку. Сам процес роботи вимагає від дитини відповідального мислення та дії. Активізується фантазія, розвивається терпіння і спокій. Дитина вчиться продуктивно використовувати, контролювати і керувати своїми моторними імпульсами; розвивається сприймання, моторика, мислення, концентрація. Творча робота підвищує мотивацію, гарантує визнання з боку оточуючих, формує самоствердження і самосвідомість. Перші переживання успіху розвивають у дитини впевненість у собі. Застосування арт-терапії в корекційній освіті має також дуже важливе значення.

Сутність арттерапії у роботі з дошкільниками – залучення дитини до мистецтва. При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Основна увага при проведенні колекційної арттерапевтичної роботи приділяється ставленню дитини до своєї діяльності, своїх малюнків, гри на музичних інструментах тощо. Головне завдання педагога спрямоване на розвиток мотивації дитини до діяльності, підбір прийомів арттерапії для кращого формування мотиваційної сфери. Арт-терапію, як методику корекції, доцільно використовувати в комплексі з освітньо-виховною роботою.     

Застосування саме цієї терапії підвищує пізнавальну активність дітей, сприяє сенсорному та руховому розвитку, концентрує увагу. Крім того, здійснюється більш ефективний вплив на формування емоційної сфери, краще розвиваються різні компенсаторні властивості. Педагогічна корекція за допомогою арттерапії у дітей з мовленнєвими проблемами має свої особливості і визначає доцільність врахування загальних та індивідуальних напрямків і умов роботи, а саме: віку дитини, ступеня зрілості всіх функціональних систем, індивідуальних властивостей особистості.

Загальні умови проведення арттерапії схожі на інші методики педагогічної корекції.

Педагогу необхідно:  встановити з дитиною доброзичливий двобічний контакт;  встановити напрямки і завдання корекційної роботи з арт-терапії;  підібрати ті види арттерапії, які конкретна дитина спроможна виконати і отримати результат;  усвідомлювати і пам’ятати про можливі труднощі дитини в реалізації своїх можливостей;  дати можливість дитині самостійно обирати завдання; регламентувати роботу дитини, що сприятиме підвищенню зосередження уваги.

Всі ці правила стимулюють пізнавальну активність дитини, організують її поведінку, підвищують самооцінку

Висновки. Різноманітність проблем, з якими стикається вихователь закладу дошкільної освіти  у своїй діяльності, вимагає використання різноманітних методів і прийомів роботи. Одним з них є метод арттерапії – терапії засобами мистецтва. Одне з головних завдань закладу дошкільної освіти – така організація освітнього процесу, за якої не лише зберігатиметься високий рівень розумової працездатності вихованців, а й зміцнюватиметься їхнє здоровʼя.

В умовах освітнього процесу закладу дошкільної освіти педагоги мають впроваджувати різноманітні оздоровчі та профілактичні технології інноваційного характеру. Важливо при цьому враховувати індивідуальні особливості вихованців.

 Практика показала ефективність технологій терапевтичного спрямування, а саме: арттерапії, пісочної, музичної та ігрової терапії, казкотерапії, сміхотерапії, кольоротерапії тощо. Терапія означає «лікування», але в умовах закладу дошкільної освіти впровадження таких технологій передбачає профілактику різних захворювань, корекцію порушень розвитку та мовлення, поліпшення психоемоційного стану дітей дошкільного віку.

Різноманітні арт-терапевтичні методики розкривають широкий спектр здібностей дитини, а використання методів і технологій сучасних терапій об’єднує терапевтичні фактори невербальної експресії з вербальною взаємодією. Найбільш вдало це можна поєднати за використання арт-терапевтичних методик, які дозволяють створювати невимушені ситуації спілкування і максимально мотивувати дитину для спільної діяльності. Таке емоційно насичене спілкування на основі співпраці, безперечно, покращить результат будь-якої освітньо-виховної роботи.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Вознесеньська О., Мова Л. Арт-терапія у роботі практичного психолога: використання арт – технологій в освіті. К.: Шкільний світ, 2007. 120 с.

2.     Жадько Ю.Г. Використання арт-терапевтичних технологій у роботі практичного психолога: методичні рекомендації / Ю.Г.Жадько 2018 р. – 103с.

3.     Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арт – терапії: навч.-метод. посібник ч.1 Львів : ЛьвДУВС, 2020, 232 с.

4.     Колпакчи О. Арт-терапія : курс лекцій. К. : Центр учбової літератури, 2018. 288 с.

5.     Кошель А.П., Кульбако Н.П. Використання елементів арт-терапії в умовах освітнього процесу закладів дошкільної освіти: навчально-методичний посібник для студентів спеціальності «Дошкільна освіта», методистів, вихователів закладів дошкільної освіти та батьків дітей дошкільного віку – Чернігів: ФОП Баликіна О.В., 2020 – 90 с.