Мірошниченко Т. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ІЗ СІМЕЙ ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

 

                        Мірошниченко Тетяна

                                                                                         м. Кропивницький

 

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ

ІЗ СІМЕЙ ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

 

Розглядаються проблеми психологічної роботи із дітьми із сімей вимушених переселенців. Розкрито досвід роботи та форми організації процесу надання психологічної допомоги, спрямованої на стабілізацію психоемоційного стану дітей та підлітків. Обґрунтовано підходи та їх екологічність у роботі із дітьми із сімей вимушених переселенців.

Ключові слова: діти із сімей вимушених переселенців, ментальне здоров’я, травматичний досвід, психологічна допомога.

The problems of psychological work with children from families of forced migrants are being addressed. The experience of working with and organizing the process of providing psychological assistance aimed at stabilizing the psycho-emotional state of children and adolescents is revealed. Approaches and their ecological nature in working with children from families of forced migrants are justified.

Keywords: children from families of forced migrants, mental health, traumatic experience, psychological assistance.

Вступ. Повномасштабне вторгнення російських війсь к в Україну                   24 лютого 2022 року призвело до масового переселення мільйонів українців, які були змушені шукати безпеки в інших регіонах або за кордоном.

Ця ситуація особливо важко переноситься дітьми, які є більш вразливими до психологічних травм, оскільки мають менш розвинені механізми захисту, ніж дорослі, та обмежений контроль над оточуючим світом.

Актуальність обраної теми визначається тим, що діти із сімей вимушених переселенців попри проживання стресу війни, паралельно проживають ще й втрату рідного дому, улюблених іграшок, розлуку із однокласниками та друзями, що ускладнює їх адаптацію до нових умов життя, ще більше збільшує страх небезпеки і невідомості.

Метою даної статті є висвітлення особливостей психологічної роботи із дітьми із сімей вимушених переселенців.

Виклад основного матеріалу. Стрес, що виникає внаслідок вимушеного переїзду зі свого колись безпечного місця проживання, порушення звичного ритму життя, втрата близьких людей, розлука з друзями та рідними, а також відсутність повноцінної батьківської підтримки, є надзвичайно великим ударом для вразливої дитячої психіки.

Тут варто згадати сучасного українського психолога Івана Дмитровича Беха (1940), який підкреслював важливість взаємодії підростаючої особистості із значущою для неї особою, задля повноцінного формування системи особистісних цінностей як регуляторів її суспільно значущої поведінки, розв’язання соціально- моральних задач, спрямованих на духовне зростання людини [1].

Або як говорив Василь Сухомлинський: «Ми повинні навчити дітей працювати зі своїми емоціями то почуттями, допомогти їм зрозуміти, які емоції є нормальними, а які необхідно контролювати» [4].

Натомість ми зіткнулися з тим, що більшість у середньому вимірі дорослих не мають повноти тих психологічних знань аби утримати себе в ресурсному стані, адаптуватися до нових умов та відповідно належно психологічно підтримати своїх дітей. Навіть на рівні побутового спілкування у деяких сім’ях вимушених переселенців досі членам сім’ї важко пояснити свої емоції, стани та власні бажання.

Як зазначають П.В. Волошин, Н.О. Марута, Л.Ф. Шестопалова, у дітей внутрішньо переміщених осіб, що зазнали психотравмуючого впливу, у більшості випадків виникають різноманітні варіанти розладів адаптації до нового життя, зокрема прагнення до ізоляції і обмеження контактів, підвищена стомлюваність і знижена активність, знижений настрій, розлад апетиту, порушення сну, напади безпричинної дратівливості, зниження яскравості емоційних реакцій, нав'язливі спогади, втрата життєвих інтересів, поведінка уникання, безконтрольна агресія. [2]

Діти та підлітки зазнають утруднень у розумінні своїх емоцій та станів, не бать алгоритму подолання стресу, тому важливо надавати їм підтримку та співчуття. Важливо також задіювати батьків у процес роботи з дітьми, оскільки вони можуть бути головним джерелом інформації про поведінку та реакції дітей на стресові ситуації.

При роботі з дітьми-переселенцями ефективно використовувати як індивідуальні, так і групові методи роботи, зокрема метод включення їх у групу однолітків для спільних занять або залучати до бінарних занять. Важливо створити для дітей середовище безпеки, спокою та концентрації, сприяти заняттям їхньою звичною та/або улюбленою діяльністю, дружбі з іншими дітьми, перегляду дитячих телевізійних передач, регулярному відвідуванню школи та участі в інших організованих формах діяльності.

Під час перших зустрічей з психологом, дитина зазвичай відчуває сильний страх і залишається нетовариською, ховається, мовчазна, тому перші відомості про симптоми у дітей відразу ж надходять від батьків. У дітей-переселенців можуть проявлятись ознаки психічних порушень, таких як розлад харчування та режиму сну, нетримання сечі, агресивність, гіперактивність, погана успішність у школі, інтровертованість і прагнення уникати членів сім'ї та друзів.

Батьки спостерігають, що їхні діти демонструють різні види страху, але найбільш драматично - страх розлуки з батьками. Нерідко діти мають нічні кошмари або страхи, пов'язані з психотравмуючими подіями.

Тому для отримання повної картини про життя і хвороби дитини, батьки також повинні розповісти про спадкові захворювання, перинатальний період, момент народження, загальний розвиток дитини, її ставлення до інших членів сім'ї та психотравмуючі переживання останнього часу.

Часто потрібно багато часу та терпіння психолога, щоб подолати опір дитини та здобути її довіру. Важливо переконати дитину, що, незважаючи на те, що сталося або може статися, завжди є хтось, хто захистить її. Біля дорослого дитина має відчувати себе у безпеці.

           Із практики психологічної підтримки можна визначити основні особливості та підходи до роботи з дітьми із сімей вимушених переселенців.

По-перше, це тривалість та стабільність. Психологічна допомога дітям переселенцям потребує тривалого та стабільного підходу. Зміни в житті дітей можуть бути надзвичайно стресовими, тому важливо, щоб психолог був доступний для них на тривалий термін.

По-друге, психологічна адаптація та розвитоу ресурсів. Діти з вимушених переселенців потребують допомоги у вирішенні проблем адаптації до нових умов життя. Психолог має працювати з ними над зниженням стресу та пошуком стратегій адаптації, сприяти розвитку внутрішніх ресурсів дітей, таких як впевненість у собі та віра в майбутнє.

По-третє, гнучкість та індивідуалізація. Кожна дитина унікальна, тому важливо, щоб психолог був гнучким у своїх методах та підходах до роботи з кожною конкретною дитиною.

І чи не найголовнішими у цьому переліку можна визначити також сімейну підтримку та відновлення відчуття безпеки. Тому важливо включати у роботу з дитиною членів її сімї, що сприятиме встановленню здорових та підтримуючих відносин у родині.

         Лідируючими і найбільш результативними техніками та методиками у роботі психолога з дітьми із сімей вимушених переселенців займають арттерапевтичні техніки із усім її різноманіттям (малювання, ліплення, сендплей, музикотерапія, казкотерапія та ін.). Робота у творчому процесі – це наш унікальний і природнй спосіб розрядки руйнівних тенденцій , який дозволяє проживати ті думки і емоції, які дитина ще не усвідомлює або через їх подавлення не проявляє. Саме такі техніки є максимально екологічними у роботі із дітьми-переселенцями, адже вони дозволяють через творчість виразити та переосмислити травматичний досвід, тим самим зняти емоційну напругу.

Висновки. Надання психологічної допомоги дітям із сімей вимушених переселенців є важливою та складною завданням. Врахування особливостей цієї категорії дітей, тривала та стабільна підтримка, робота над адаптацією та розвиток внутрішніх ресурсів є ключовими аспектами успішної роботи психолога з цією категорією дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

         1. Бех І.Д. Виховання особистості: Підручник. К. : Либідь, 2008. 848 с.

2. Волошин П.В., Марута Н.О., Шестопалова Л.Ф. Посттравматичні стресові розлади та розлади адаптації в постраждалих унаслідок військового конфлікту. Соціально-педагогічна та психологічна допомога сім'ям з дітьми в період військового конфлікту : навч.-метод. посіб. К. : Агентство «Україна». 2015. С.58–62.

         3. Захист психічного здоров’я учасників освітнього процесу в умовах війни та повоєнного часу : зб. матер.Всеукр. наук.-практ. конференції, присвяченої 105-й річниці від дня народження В. Сухомлинського, 05.05.2023 / уклад. О.Е. Жосан. Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2023. 324 с.

         4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т.  Павлиська середня школа. Розмова з молодим директором. К. : Рад. школа, 1977. Т. 4. 640 с.