Сімокоп Людмила. ЦИФРОВІ АСПЕКТИ АРТТЕРАПЕВТИЧНИХ ПРАКТИК ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕМОЦІЙНОГО І ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПЕДАГОГІВ

 

 Сімокоп Людмила 

м. Кропивницький 

ЦИФРОВІ АСПЕКТИ АРТТЕРАПЕВТИЧНИХ ПРАКТИК ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕМОЦІЙНОГО І ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПЕДАГОГІВ

Розглядаються переваги використання віртуальних ресурсів для проведення арт-терапевтичних сесій, у порівнянні з традиційними методиками. Висвітлюються практичні аспекти застосування цих інструментів для покращення емоційного та психологічного стану педагогів у сучасному освітньому середовищі. Розглядаються конкретні приклади арттерапевтичних вправ з використанням цифрових інструментів, що дозволяють виразити свої емоції та переживання через творчість, сприяють саморозвитку та збільшують психоемоційну стабільність.

Ключові слова: арттерапія, цифрові інструменти, педагогічний розвиток, емоційний стан, психологічна стійкість.

The article examines the advantages of using virtual resources for conducting art therapy sessions, compared to traditional methods. The practical aspects of using these tools to improve the emotional and psychological state of teachers in the modern educational environment are highlighted. Specific examples of art therapy exercises using digital tools that allow you to express your emotions and experiences through creativity, promote self-development and increase psycho-emotional stability are considered.

Keywords: art therapy, digital tools, pedagogical development, emotional state, psychological resilience.

 

Постановка проблеми. Сучасний світ ставить перед освітою все більше нових завдань та викликів. В цих умовах вимоги до педагогічних працівників постійно зростають, і сьогоднішні реалії - війна в Україні, лише посилюють емоційне та психологічне навантаження на вчителів. Такий стан напруження, безумовно, впливає на якість освітнього процесу та загальну атмосферу у закладах. Як наслідок, все більш актуальною стає потреба пошуку ефективних методів психологічної підтримки освітян.

Одним із перспективних напрямків психологічної допомоги є арттерапія, яка має великий потенціал для покращення емоційного та психологічного стану.

Мета дослідження: з’ясувати цифрові аспекти арттерапевтичних практик як засобу підвищення емоційного і психологічного стану педагогів.

Виклад основного матеріалу. Арттерапія – це метод психологічної допомоги, який грунтується на поглядах, що творча діяльність може допомогти покращити емоційний та психологічний стан людини. Н.Калька та З.Ковальчук формулюють основне завдання арттерапії так - «посередництвом символів, образів, метафор, через які інформація кодується на несвідомому рівні психіки, «витягнути» певну проблему, що захована за ними, спроектувати її на свідомий рівень та пропрацювати пов’язані з нею емоції та переживання і звільнитися від застарілих чи витіснених емоцій». [3, с.7-8]. Така терапія, наприклад, може допомогти розслабитися, зняти стрес і тривогу; краще зрозуміти себе, свої думки і почуття; виразити емоції та значно підвищити свою самооцінку. Звичайно, вона не замінить традиційні методи, але значно розширить можливості психологічної підтримки людей, що потребують допомоги.

Займатися арттерапією можна не лише із фахівцем, але і самостійно, використовуючи онлайн-ресурси та відповідні ознайомчі матеріали. Така терапія може включати:

- музику - прослуховування музичних творів, гра на музичних інструментах, спів, імпровізації, танці;

- малювання - створення власних шедеврів за допомогою образотворчих інструментів;

- ліплення - створення об’єктів із глини, пластиліну чи інших пластичних матеріалів;

- гру - участь у театральних постановках, лялькових виставах або в простих іграх;

- інші форми, які можуть допомогти виразити свої емоції, вивчити думки і почуття, розслабитися, зняти стрес і тривогу.

Актуальність застосування арт-терапії, за І.Головатюком, обґрунтовується тим, що «сутність цієї роботи полягає не у навчанні певного виду мистецтва (малювання, музики, танців, акторської майстерності), а в тому, що особистість за допомогою арт-терапевтичних технік, спеціально підібраних засобів, отримує можливість самовиразитись, виплеснути негативні емоції, поділитися своїми переживаннями і, таким чином, покращити свій психоемоційний стан» [1, с.63]. Підсумовуючи, відзначимо, що арттерапія може стати важливим аспектом і для підтримки педагогів у освітній діяльності. Адже, щоб залишатися в центрі передових інновації, адаптуватися до нових умов, педагогічні працівники повинні постійно дбати про свій професійний рівень. Тільки такий підхід дозволить вчителю ефективно працювати, незалежно від психологічного і емоційного стану.

Розглядаючи арттерапію, як метод психологічної підтримки педагогів, що може допомогти справитися зі стресом, тривогою та емоційним виснаженням, спостерігаємо переваги цієї практики. По-перше, це легкість, навіть для осіб, що не володіють спеціальними навичками чи талантом. По-друге - широкий спектр інструментів, які відповідають будь-яким потребам та вподобанням. По-третє – розвиток креативності та творчого потенціалу. По-четверте – можливість виразити емоції та почуття, які не завжди легко проговорити… Навіть переглянувши цей невеликий перелік, можна стверджувати, що всі його аспекти мають позитивний вплив на роботу та особисте життя.

Сьогодні на педагогів покладається багато завдань – від ефективного навчання та психологічної підтримки учнів, до розвитку власних професійних компетенцій та постійного самоудосконалення. Підвищення фахового рівня є безперервним, кропітким процесом, який вимагає значних зусиль і зваженого стану. І перш ніж приступати до покращення професійних якостей, важливо попіклуватись про свій емоційний та психічний стан. З огляду на це, арттерапевтичні практики можна використовувати як дієві інструменти підтримки педагогів.

Провідним методом мистецької терапії є малювання. О.Жосан визначає його як етап творчого вираження, що «здійснює вплив на когнітивну, мотиваційно-ціннісну й емоційну сфери особистості та актуалізує стани емоційної чуйності, сприяє становленню ефективних поведінкових моделей соціальної самореалізації та гармонізації психоемоційного стану» [2, с.55]. Саме малюючи, людина бачить свої проблеми з відстороненої позиції і тим самим має можливість їх вирішити.

Однак, іноді виникають ситуації, коли традиційне малювання не доступне, наприклад, у поїздці, на природі, в бомбосховищі, коли потрібних матеріалів – паперу, олівців чи фарб, немає під рукою. У таких випадках варто звернутися до віртуальних ресурсів, які доступні в онлайн-середовищі. Ці інструменти, активовані за допомогою сучасних гаджетів, дозволяють зробити арттерапію більш гнучкою, зручною і доступною для ширшого кола користувачів. Враховуючи особливості віртуальних інструментів, зокрема присутність у інтернет-просторі 24/7, варто відмітити їхні переваги:

- мобільний доступ будь-де і будь-коли зі смартфона, планшета чи комп'ютера;

- простота використання навіть для людей без досвіду;

- відсутність спеціальних матеріалів та обладнання;

- розмаїття безкоштовних та платних програм для малювання, музики та інших видів мистецтва;

- реалізація можливостей, які не доступні в традиційних техніках, наприклад, редагування, скасування, спільна робота (незалежно від місцезнаходження учасника);

- обмін створеними шедеврами з друзями та у соцмережах.

Сучасні педагоги проводять в інтернеті значну частину свого часу, тому використання цифрових онлайн-ресурсів та платформ стає актуальним для проведення арттерапевтичних практик. Впровадження інтерактивних інструментів також слугує підвищенню креативності, самосвідомості та психологічної стійкості що, в свою чергу, матиме позитивний вплив на взаємовідносини у освітньому середовищі та його якість. Суттєвою є деталь, що онлайн-практики дозволяють здійснювати арттерапію у зручному місці у будь-який час, що особливо важливо у ритмі педагогічного життя.

Слід зауважити, що незважаючи на віртуальний формат мистецької терапії, хід її процесу, як і традиційної, може мати індивідуальну, групову або об’єднану орієнтацію, з дотриманням принципів побудови терапевтичних сесій. О.Жосан, спираючись на досвід О.Молчанової, визначає три етапи реалізації арт-терапевтичної процедури:

- підготовчий етап (створення умов для знайомства учасників, підготовки до роботи та формування атмосфери довіри і безпеки);

- етап реалізації (висвітлення теми за допомогою візуальних прийомів);

- етап обговорення (вираження емоцій, думок та асоціацій, пов'язаних з творчим процесом та його результатом). [2, с.55].

Однак, чітко визначеної структури побудови арт-терапевтичної сесії немає. Це обумовлено різними факторами, наприклад: вік учасників, індивідуальні потреби, тема заняття та ін. У випадку арт-терапії для педагогів, можна створити адаптивні арт-терапевтичні сесії та включити до їх структури такі елементи: техніки дихання для релаксації, рефлексію професійного досвіду, творчі завдання для стимулювання креативного мислення, діалог для обміну досвідом та інші, що відповідають потребам цільової аудиторії.

Розглянемо декілька вправ, які можна виконати за допомогою онлайн-інструментів. Ці вправи не лише приклад цифрової арттерапії, вони будуть сприяти покращенню емоційного та психологічного стану учасників. Вправи поєднані спільною метою, схожими завданнями, алгоритмом виконання та рефлексією, де учасники аналізують свої твори, вивчають почуття та емоції, які вони відчули під час процесу, розкривають власні реакції та ставлення до створених образів. Відмінність вправ полягає лише у використанні палітри кольорів, наборів пензлів та інших атрибутів, які надає кожен цифровий інструмент, розширюючи можливості творчого самовираження.

Вправи: «Експресія почуттів», «Емоційний ландшафт», «Мандала емоційного виразу».

Мета: Сприяння вираженню емоцій та переживань через творення абстрактних образів.

Час виконання: 30-60 хвилин.

Форма роботи: індивідуальна, групова.

Інвентар: Будь-який гаджет з доступом до інтернету.

Завдання: Створити візуальний образ, що відповідає емоційному стану в даний момент.

Алгоритм дій:

- Знайдіть зручне та затишне місце.

- Виконайте дихальну вправу для релаксації та підготовки до творчого процесу.

- Відкрийте відповідну онлайн-платформу на своєму гаджеті.

- Оберіть інструменти, які ви хочете використати для малювання.

- Розпочніть створення свого шедевру, експериментуючи з різними пензлями та кольорами.

- Дозвольте собі виразити емоції та думки через малювання.

- Після завершення малюнка, роздивіться його та опишіть враження, які він у вас викликав.

- Групова сесія: учасники обмінюються розповідями про враженнями від представлених шедеврів.

Орієнтовні питання для рефлексивного аналізу:

1. Які емоції ви намагалися виразити у малюнку?

2. Які думки та асоціації виникли у вас під час виконання вправи?

3. Які елементи малюнку вам найбільше подобаються і чому?

4. Чому ви обрали саме цю кольорову палітру? Що втілює для вас певний колір?

5. Чи вдалося вам передати всі аспекти ваших емоцій?

6. Чи змінився ваш стан під час роботи, що саме змінилось?

7. Які висновки ви зробили після вправи?

8. Чи бажаєте ви поділитися своїм досвідом з іншими учасниками?

Результат: Більш глибоке розуміння себе через творчість, усвідомлення про власні емоції та переживання, сприяння саморозвитку, покращенню психологічного стану та збільшенню емоційної стабільності.

Задіяний інструмент* для вправи «Експресія почуттів». Bomomo - дуже простий, проте цікавий веб-сайт для створення абстрактних малюнків за допомогою кульок, які незалежно рухаються по екрану. Інтерфейс являє собою чистий аркуш та панель інструментів. Незвичність полягає в тому, що користувач немає можливості вибирати кольори, а керує виключно формою пензлів та напрямком руху. Кульки ж самі визначають палітру, розмір пензлів створюючи неповторні малюнки.

Bomomo може бути ефективним для розвитку творчості, креативності, самовираження, як в індивідуальних так і групових арт-сесіях. Дозволяє експериментувати та створювати унікальні візуальні композиції.

*Інструмент Bomomo (https://bomomo.com/) безкоштовний, не потребує реєстрації, інтуїтивно зрозумілий. Доступне збереження виконаних робіт на використовуваний пристрій.

Задіяний інструмент* для вправи «Емоційний ландшафт». Нarmony - інтерактивний інструмент для творчості. Дозволяє створювати різноманітні графічні малюнки, використовуючи різні пензлі та обираючи палітру кольорів. Інтерфейс являє собою чистий аркуш та панель інструментів.

Нarmony може бути ефективним для зняття напруги, покращення настрою, самовираження та відображення почуттів у кольорі і формі, як в індивідуальних так і групових сесіях.

*Інструмент Нarmony (https://mrdoob.com/projects/harmony/) безкоштовний, не потребує реєстрації, інтуїтивно зрозумілий. Нажаль, збереження виконаних робіт зі сторінки сервісу неможливе, проте можна скористатися функцією скріншоту екрану і таким чином зберегти малюнок на свій гаджет.

Задіяний інструмент* для вправи «Мандала емоційного виразу». Myoats - онлайн-додаток для створення малюнків, з допомогою якого можна створювати, наприклад, мандали. На головній сторінці чисте робоче поле та інструменти: пензлі різних розмірів і повна палітра кольорів.

Myoats може бути корисним для вираження складних емоцій, релаксації, сприяння покращенню емоційного стану та самопізнанню в індивідуальних і групових арт-сесіях.

*Інструмент Myoats (https://www.myoats.com/create.aspx) безкоштовний, інтуїтивно зрозумілий, не потребує реєстрації. Проте, якщо користувач хоче зберегти малюнок на свій гаджет, то необхідно зареєструватися. Переваги реєстрації ще і в тому, що роботи зберігаються у власній бібліотеці сервісу і в подальшому доступні для редагування.

Висновки. Сьогодні, у житті практично кожного з нас, дуже багато стресу через війну, який потрібно періодично знімати. Використання цифрових ресурсів дозволяє здійснювати арт-терапевтичні сесії будь-коли та у будь-якому зручному місці, що відкриває нові можливості для арттерапевтичних практик педагогічних працівників у покращенні їхнього емоційного та психологічного стану. Вони стають не лише засобом вираження емоцій через творчість, обговорення власних переживань, а й для підвищення креативності, саморефлексії та самосвідомості. Використовуючи широкий спектр мистецьких прийомів, які недоступні у традиційних методиках, інтерактивні засоби дозволяють досягати більш ефективних результатів у процесі арттерапії. Вправи з їх використанням є важливим елементом розвитку особистості, покращення емоційного благополуччя та відкривають нові перспективи для розвитку сучасної арттерапії в освітньому середовищі.

Список використаних джерел

1. Головатюк І. Арт-терапія у зарубіжній науковій традиції // Науковий вісник ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2017. Вип. 2 (41). С. 63-66. – Режим доступу: http://surl.li/aqfpt

2. Жосан О., Використання засобів арт-терапії в процесі підвищення рівня професійної компетентності науково-педагогічних та педагогічних працівників (з досвіду роботи Оксани Молчанової) // Розвиток професійної компетентності педагогічних працівників в умовах неперервної освіти: Науково-методичний вісник. Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2019. Вип. 55. С. 52-59. – Режим доступу: http://surl.li/sozmk.

3. Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арт-терапії: навч.-метод. посібник // Ч. 1. Львів: ЛьвДУВС, 2020. 232 с. – Режим доступу: http://surl.li/etwlq.

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Семез А. СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: РЕЗИЛІЄНС ПІДХІД

Коломоєць Г., Малечко Т. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ В УМОВАХ ВІЙНИ

Сас І. ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНІК ДЛЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ВІЙНИ