Олійник Ю. МИСТЕЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ У ВОЄННИЙ ЧАС

 

Олійник Юрій

м. Запоріжжя

МИСТЕЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ У ВОЄННИЙ ЧАС

У публікації висвітлені основні характеристики мистецького компоненту системи соціально-психологічної підтримки у воєнний час та особливості умох застосування інструментарію практичної мистецької діяльності.

Ключові слова: мистецькі технології, психотравматичні реакції, арт-терапія, культура особистості,

The publication highlights the main characteristics of the artistic component of the system of socio-psychological support in wartime and features of the intentions of applying the tools of practical artistic activity.

Key words: art technologies, psychotraumatic reactions, art therapy, personality culture, 

Вступ. Війна всіх змінює, оскільки руйнує умови життя кожної людини, а відтак і суспільства загалом. Після початку повномасштабного вторгнення московії до України переважна більшість українців відчули, побачили та почали усвідомлювати зміни які відбуваються у зовнішньому та внутрішньому світах кожної особистості. Основними характеристиками цих змін є швидкість, травматичність, емоційне та фізичне перевантаження. Попри те, що психіка людини здатна адаптуватися під будь-які складнощі, кожна доба бойових дій у рідній країні переживаються надзвичайно складно, оскільки головне завдання кожного українця — вижити і перемогти, може бути виконано тільки за умови беззаперечного виконання соціальної функції кожним членом суспільства. Тобто, під час воєнного стану необхідно знаходити додаткові джерела підтримки себе, рідних, близьких, колег. Це життєво необхідно для того, щоб зберегти здоров’я – фізичне та психічне.

До хвиль емоцій, які постійно накривають, психіка людини здатна поволі адаптуватись, але за умови усвідомлених зусиль. Якщо певна особистість не має сили, або можливостей до пристосування виникає нагальна потреба зовнішньої підтримки. До того ж, більшість людей, які потрапляють до такого стану, починають пошук джерел зовнішньої підтримки, іноді не усвідомлюючи особистої проблеми. На питання про те, що буде далі, як діяти в новій реальності, пристосуватись до невизначеності багато наших співвітчизників не мают відповіді, але ж все одно намагаються будувати плани на майбутнє. Отже, перехід до фази адаптації, у якій людина зможе діяти раціонально, усвідомлено, відчувати себе більш впевненно та стійко потребує реальної соціально-психологічної підтримки.

Мета дослідження: висвітлити властивості мистецьких практик  соціально-психологічної підтримки особистості у воєнний час, проаналізувати умови застосування мистецьких технік як засобу захисту та підтримки особистісної культури — підгрунтя психічного та фізичного здоровʼя.

Виклад основного матеріалу. Українська освітянська спільнота, медичні працівники, дослідники, педагоги, психологи зосередили свої зусилля на дослідженні означеної складної ситуації, намагаючись віднайти засоби подолання проблеми. Результатами спільних зусиль стали численні посібники, довідники, психологічні проєкти, наприклад:           “Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати?” [2], “Інформаційні ресурси по темі психологічної допомоги в часі війни” [1], “Психологічна допомога дітям в умовах воєнного стану” [4], “Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу” [3] та багато інших. Зміст означених публікацій зосереджено на презентації “методології кризової психосоціальної допомоги (зміст, стратегії, напрями, форми й методи) сприятиме формуванню у педагогічних працівників готовності вирішувати типові завдання під час виконання професійної діяльності, спрямованої на допомогу” [3].

Визначальною ознакою війни є руйнування, і не тільки матеріальних обʼєктів. Руйнується комунікація, культура суспільств, а відтак культура особистостей, які складают ці суспільства. Сутністю мистецтва зокрема і культури загальом — є творіння, продовження життя. Саме через мистецькі твори сучасності людям надається інформація, якій властиві образно-емоційні характеристики, що дозволяє окреслити певне ставлення.

Дієвим засобом соціально-педагогічної підтримки дітей та дорослих у воєнний час є арт-терапія: з допомою мистецької творчості подолати внутрішні конфлікти, тривоги, страхи. Формою такої терапії може бути будь яка творча діяльність, що дозволяє виявити та висловити свої емоції. Особливостю застосування арт-терапевтичної підтримки є зворотній звʼязок між автором та його твором, тобто вплив мистецького інструментарію безпосередньо на психіку особистості — кольору, звуку, форми.

Уся історія людства, значну частину якої складають війни, є історією розвитку культурних посередників між людством як суб'єктом соціальної життєдіяльності.

Соціально-психологічна підтримка є умовою розвитку індивідуальних  потреб особистості, що у воєнний час актуалізується, та перетворюють індивіда в активного творця естетичних цінностей, дозволяють йому не тільки насолоджуватися красою світу, а й перетворювати його “за законами краси”. Захист та підтримку особистості можливо здійснювати різноманітними засобами:

·   музикою, яка, відтворює дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційний стан людини, на її поведінку.

·   творами образотворчого мистецтва. Споглядання картини чи скульптури, розвиває фантазію та способи сприйняття творів мистецтва, спонукає до роздумів, уявлень, стимулює «співтворчість» художника та глядача.

·   засобами синтетичних мистецтв: театру, кіно, телебачення, естради, цирку, які об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтва (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю);

·   творами художньої літератури. Слід залучати, як засіб естетичного розвитку особистості, український фольклор, зокрема, українські народні казки.

Фундаментальною зміною мистецького простору сьогодення є  використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення нових форм мистецтва пропонують набагато більше можливостей навіть у порівнянні з такими революційними подіями, як винайдення електрики, фотографії чи кіно.

Як відзначають історики сучасного мистецтва, на сьогоднішній день склалася унікальна ситуація розвитку комп'ютерного мистецтва. Авторська співпраця у створенні єдиного твору мистецтва — одна з нових парадигм, стала можливою завдяки прогресу ІКТ. У результаті технічної революції відбулися кардинальні зміни в усіх сферах людської діяльності, в тому числі і в мистецтві. Нові технології сформували новий соціокультурний простір, в якому виник новий феномен ‑ цифрові мистецтва.

Під цифровими мистецтвами розуміються види художньої діяльності, концептуальна і продуктивна база яких визначається цифровий середовищем. Поява цифрових мистецтв спричинила розвиток нових мистецьких жанрів і форм, наприклад, тривимірна анімація, віртуальна дійсність, інтерактивні системи, WEB-дизайн тощо. Інтерактивність віртуального мистецького простору надала можливість глядачам вступати в контакт з автором і навіть брати участь у створенні творів, з’явились нові художні засоби.

Мережеве мистецтво сьогодні вже не обмежується інтерактивними проектами у віртуальному просторі. Мігруючи в реальність, воно спонукає до створення мереж, які об'єднують людей за допомогою нових засібів комунікації від людини до людини, минаючи мас-медіа.

Величезний вплив інформаційно-комунікаційних технологій отримала музика. Завдяки цифровому формату запису та збереження звуку виникла електронна культура («drum'n'bass», «хаос», «easy», «techno»), яка протягом декількох десятиліть залишається провідною в музичному мистецтві. Засоби ІКТ виступають потужним інструментарієм синтезу будь-якого музичного напряму, зокрема і класичної академічної музики.

Цифрові технології все глибше проникають в наше життя і побут, період захоплення змінився періодом рефлексії і критики. Одною з основних характеристик ІКТ є персоніфікація користувача, а головний комунікаційний канал означених технологій ‑ Інтернет ставить людину віч-на-віч зі всім світом.

Ідентифікувати мистецтво як цифрове або аналогове не зовсім правильно. Кожен автор обирає сам, зважаючи на індивідуальні можливості та уподобання.  Важливими умовами функціонування мистецького компоненту в системі соціально-психологічної підтримки є:

·      створення безпечних комфортних умов для творчості;

·      забезпечення необхідними матеріалами;

·      організація простору для систематичної та спланованої діяльності.

Обовʼязковою умовою забезпечення ефективності застосування мистецьких технологій  підтримки є спільне обговорення результатів практичної мистецької діяльності.

Висновки. Застосування мистецького інструментарію підтримки можливо в індивідуальній, груповій чи сімейній формі, отже, застосовується в роботі з усіма членами суспільства, незалежно від їх соціального статусу, або вікової групи.

Зважаючи на висвітлені характеристик мистецька складова соціально-психологічної підтримки має унікальні можливості щодо протидії травматичного впливу на особистість у воєнний час. Саме тому, кожна поширена, а відтак, дієва психотерапевтична методика містить мистецькі компоненти. Дихальні вправи виконуються не просто фізіологічною дією, а включають образно-емоційний аспект. Деякі практики наближаються за форматом до театрального скетчу, а виконання певних музичних творів, насамперед пісень, є комплексом дихальної та ритмічної гімнастики з образним перевтілення виконавця.

Наявність мистецького компоненту в системі соціально-психологічної підтримки дітей та дорослих безперечно необхідна саме через притаманну ефективність терапевтичної дії на особистість. Але, вплив мистецької складової поширюється й на формування та розвиток культури особистості, яке не припиняєтьс навіть у воєнний час.

Війна руйнує культуру та змінює нас, але не зможе нас знищити. Українська культура має міцне історичне коріння, грунтоване народною традицією та мистецтвом, яке допоможе подолати важкі випробування воєнного часу та вибудувати сучасну українську культуру. Процес триває.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Інформаційні ресурси по темі психологічної допомоги в часі війни. Центр сімʼї та розвитку “Коло@сімʼї”. URL: https://k-s.org.ua/resources/coping-war/.

2.  Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати? Довідник для широкого кола фахівців. Київ, 2023. 164 с. Друге видання, доповнене. Загальна редакція: К. Возніцина, Л. Литвиненко. URL: https://drive.google.com/file/d/1Sw5HdJ8gphNGxziawvcEc-ta5Iah1PQe/view?pli=1.

3. Психологічна допомога дітям в умовах воєнного стану : довідник вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів / Н. В. Пророк, С. Т. Бойко, О. В. Гнатюк, О. І. Купрєєва, В. І. Полякова, О. А. Столярчук, Л. Г. Царенко, О. Ю. Чекстере ; за ред. Н. В. Пророк. Київ, 2022. 155 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/733084/1/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA_(1)_2022.pdf.

4.        Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу. Навчально-методичний посібник. / Андрєєнкова В. Л., Войцях Т. В., Гриців І. П., Мельничук В. О., Сабліна Н. О., Флярковська О. В., Харьківська Т. А. К., 2023. 149 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1EK88elXsT-7rOuRQasYiRT6s6YagcbIz/view.