Батюк Н. ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПІЇ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ, ЩО ПСИХОЛОГІЧНО ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ

Батюк Наталя

м. Ізяслав, Хмельницька область 

ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПІЇ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ, ЩО ПСИХОЛОГІЧНО ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ 

Розглянуто питання використання арттерапії для профілактики та лікування проблем ментального здоров’я та психологічного відновлення постраждалих від наслідків війни.

Ключові слова: арттерапія, психотерапія, проблеми ментального здоров’я, посттравматичний стресовий розлад, нетрадиційні техніки малювання.

Annotation: the article examines the issue of using art therapy for the prevention and treatment of mental health problems and psychological recovery of war victims.

Key words: art therapy, psychotherapy, mental health problems, post-traumatic stress disorder, non-traditional drawing technigues, war victims.

 

Вступ. Сьогодні ми можемо констатувати, що за останні десять років війна прийшла до кожної родини українців. Ситуація, яка склалася за роки агресії з боку Росії проти України – анексія Криму, проведення АТО на Сході держави, а згодом – повномасштабна війна в Україні – спричинила появу величезної кількості дітей – вимушених переселенців, біженців із зони бойових дій. Ці діти, що рятувались разом з родиною, або й були відірвані від неї, пережили психотравмуючі події, наслідки яких ще довго будуть відбиватися на їхньому психічному здоров’ї, поведінці, здатності будувати конструктивні соціальні зв’язки. Також збільшилась кількість дітей, які виховуються у сім’ях, де чоловіки та жінки приймають участь у проведенні активних бойових дій, спрямованих на захист міст і селищ нашої України, довгий час перебуваючи за межами родини. Нажаль, також зростає кількість сімей, у яких загинули один чи кілька рідних дитині людей: батьків та/або близьких родичів. Багато дітей живуть у тривозі та стані пролонгованого стресу, тому що їм довелось познайомитись з таким поняттям, як «зниклий без вісти» стосовно до батьків або близьких людей.

Змінюється сам формат розуміння терміну «неповна сім’я». Мати, або хтось з близьких родичів виховує дитину самостійно, ще й перебуваючи у стані пролонгованого стресу, у тривозі за життя та здоров’я своїх рідних.  Дитина завжди дуже чутливо реагує на усі процеси, які відбуваються у родині, особливо на ті, що пов’язані з мамою і татом. Тому багато дітей, що постраждали від війни та її наслідків, сьогодні потребують особливого піклування, допомоги з боку дорослих, розуміння однолітків. Та й навіть ті сім’ї, що проживають далеко від зони безпосередніх бойових дій, не можуть відчувати себе у безпеці через військово-повітняні атаки, бомбардування та загрозу терористичних актів російських агресорів проти мирного населення. Завдання із забезпечення комфортного перебування таких дітей в умовах освітнього закладу покладається в першу чергу на педагогів та практичного  психолога.

Мета дослідження: проаналізувати питання руйнівного впливу війни на  ментальне здоров’я людини та використання арттерапії у системі соціально-психологічної підтримки, лікування та відновлення дітей і дорослих, що психологічно постраждали через військову агресію та її наслідки.

Виклад основного матеріалу. Важливим завданням сучасного освітнього закладу є формування гармонійно розвиненої, фізично та психічно здорової особистості. Проте на успішність розв'язання цього завдання сьогодні негативно впливають ряд чинників: проблеми нестабільного соціально-економічного становлення держави, зокрема у воєнний період, складність соціальної ситуації розвитку дитини, внутрішньо сімейна атмосфера та особливості взаємин батьків, відсутність опанування та обізнаності щодо спеціалізованих програм навчання для батьків, щоб вчасно реагувати на зміну емоційного та психічного стану дитини, відсутність уваги батьків щодо дозвілля дитини, рівень професійності та психологічної освіченості педагогів, складність адаптації дитини в суспільстві, різноманітні соціальні впливи, емоційні нестабільність та вразливість дітей, вікові, індивідуально-типологічні властивості тощо.

Окремі з цих чинників зумовлюють появу у здобувачів освіти шкільного та дошкільного віку психоемоційного стресу, який, при відсутності належної психологічної корекції, адекватних змін умов навчання та виховання, може трансформуватись у стійкі властивості особистості та деформувати її подальший розвиток, стати причиною погіршення успішності навчальної діяльності, поведінки, зумовити порушення взаємин з іншими здобувачами освіти, стати причиною посттравматичних стресових розладів (ПТСР) та, як наслідок, серйозних порушень здоров'я.

Що ж таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)? Це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутись після травматичної події. Слід відзначити, що посттравматичні стресові розлади або порушення щодо ментального здоров’я  зустрічаються у дітей і в благополучні мирні часи. Діти переживають психологічну травму через смерть близьких, розлучення батьків, аварії, пожежі, землетруси та інші природні й соціальні катаклізми. Однак тільки війна, бойові дії, травмують таку велику кількість дітей, які потребують допомоги широкого кола спеціалістів.

Емоційні розлади дітей та дорослих, що психологічно постраждали в наслідок війни, характеризуються такими аномальними емоційними станами, як страх, фобія, тривога, стрес, переживання. Ці стани тісно пов’язані між собою. Страх є найбільш небезпечною з емоцій, оскільки порушує адаптаційні можливості дитини і, з часом, може призводити до  емоційної нестабільності, до переживання таких станів, як надмірна тривожність, постійне напруження,  дратівливість, агресивність, нав’язливість, депресія та ін. Для того, щоб допомогти людині (дорослій чи маленькій), стабілізувати свої внутрішні стани, висловити без слів приховані почуття, позбавитись від душевних переживань «випустивши» їх назовні, найкраще підходить такий метод психотерапії як арттерапія.

Арттерапія – це метод психотерапії, який використовують для лікування та психокорекції через художні прийоми, наприклад: малювання, ліплення з природних чи штучних матеріалів, створення продуктів мистецької творчості (художні фотографії, кінофільми), написання творів, акторської майстерності тощо.

Техніки арттерапії застосовують у досить широкому спектрі профілактики проблем ментального здоров’я, або психологічного відновлення постраждалих від наслідків війни. Це можуть бути психологічні травми та кризові стани особистості як дорослого, так і дитини, втрати, внутрішні та міжособистісні конфлікти, постстресові, психосоматичні та невротичні розлади, екзистенційні та вікові кризи особистості. Під час сеансів арттерапії маленькі та дорослі пацієнти, за допомоги психолога, отримують можливість вивільнити приховані глибоко у душі переживання та спомини про психотравмуючу подію або період часу, який негативно вплинув на стан їхнього ментального здоров’я і звільнити себе від болісних переживань, пов’язаних з тими чи іншими трагічними або болючими подіями, учасниками чи свідками яких їм довелося бути.

Серед усіх технік арттерапії найбільш доступними та поширеними у широкому використанні є техніки малювання. І тут мова може йти не тільки про психодіагностичні методики проективного малювання, які широко використовуються психологами для визначення джерела психотравми постраждалої особи. Скоріше можна говорити про малювання як творче втілення фантазій і переживань, які наповнюють дитину чи дорослого саме у момент створення малюнка, є висловленням не тільки болючих спогадів та пригнічених страхів, але й інших емоцій: надій та сподівань, позитивних очікувань, які підживлюють надію на майбутнє. Адже творчість дітей — глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в якому яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність неможливо охопити якимись правилами, єдиними і обов’язковими для всіх. Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил у активній діяльності [3,с. 53].

Дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї [3,с. 54]. Поступове залучення дитини до процесу малювання – найкращі ліки до викорінення з підсвідомості дитини фантомних страхів, профілактика формування фобій та нервових розладів. Позбавлення дитиною свого страху, перемога над ним – досягнення дитини, її особиста «підкорена висота». Дитина надихається на нові досягнення, вона вчиться поважати себе, самооцінка дитини підвищується, оптимістичні погляди на себе трансформуються у оптимістичне ставлення до оточуючого середовища.

За допомогою образотворчого мистецтва, нетрадиційних технік малювання та безпосередньої особистої взаємодії дитини та психолога процес творчості сприяє створенню в дитини стану психологічного та емоційного комфорту. Творчість відкриває в дитячій душі ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів. Допомагаючи дитині відчувати красу навколишнього світу, вчитель непомітно торкається цих куточків[3,с. 55].

Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної людини індивідуальна, неповторна.

Термін «нетрадиційний» - означає використання матеріалів, інструментів, способів малювання, які не є традиційними, широко відомими. Існує безліч технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність в тому, що вони дозволяють дітям швидко досягнути бажаного результату. Неординарність, індивідуальність кожного витвору мистецтва є проявом того особливого, що якраз і відображає талановитість та обдарованість дітей. Дитина створює нове, оригінальне, проявляє уяву, реалізує свій задум, самостійно знаходить засоби для його втілення. Нетрадиційні  техніки  дуже  прості  в  технічному  плані,  діти та дорослі  легко  їх  засвоюють  і  отримують  задоволення  від  результатів.  Вони  також  дають  дітям  унікальні  можливості,  пошук  образів,  сміливих  втілень  на  папері  незвичайних  фантазій,  вражень,  думок.

Наприклад, у роботі з дітьми сімей переміщених осіб та їх членами родини, арттерапевтичні заняття  з психологом спрямовані на те, щоб забезпечити безболісне подолання адаптаційного періоду дитини до перебування у новому для неї освітньому закладі, подолання дитиною  негативних, стресових внутрішніх станів, викликаних різноманітними негативними чинниками зовнішнього світу, тривожності, емоційного неблагополуччя та страхів. Специфіка занять арттерапії з використанням нетрадиційних технік малювання, проведених зі здобувачами дошкільної та шкільної освіти, вирішує такі завдання, як: зменшення дитячої тривожності, загальної боязливості, усунення страхів, профілактика формування фобій.  Одночасно з вирішенням вищезгаданих завдань, арттерапія допомагає дітям та дорослим у подоланні посттравматичного синдрому, відновленні та підтриманні ментального здоров’я, підвищенні впевненості у собі.

Арттерапія за допомогою зображувальної діяльності також відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під час зображувальної діяльності дитина має можливість доступними засобами виразити свій емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу, вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному житті, у творах мистецтва.

Під час сеансів арттерапії за допомогою малювання, в дитини відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути нормальною. Тому так важливо приділяти належну увагу розвитку дрібної моторики дитини, вправам по відновленню та активізації рухової активності дрібних м’язів руки.

У Базовому компоненті дошкільної освіти  зазначається, що дитина повинна прагнути відійти від шаблону, виявляти вигадку та фантазію, винахідливість, експериментувати, вдосконалювати. При цьому вона через свою образотворчу діяльність може передавати свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії, позбутись психологічних меж та страхів (як усвідомлених, так і підсвідомих), що обумовлені війною та всім, що з нею пов’язане.

Не розуміючи особливостей проявів посттравматичних розладів у дітей, педагоги намагаються корегувати їх за допомогою звичних «виховних» впливів і таким чином ще більше загострюють проблему. Допомогти постраждалим дітям можна лише поєднанням психологічної корекції зі створенням максимально комфортних умов для навчання та спілкування з однолітками. В будь-якій ситуації педагог повинен залишатися Людиною з великої літери, справжнім наставником і вихователем, захисником і другом, покликаним допомогти психологічно травмованим дітям повернутися до нормального життя, сприяти відновленню почуття безпеки та упорядкуванню картини світу. Арттерапевтичні заняття допоможуть кожному психологу та педагогу закладу освіти створити сприятливу психоемоційну атмосферу, відновити душевну рівновагу у серці дорослого або дитини.

Висновки. У сучасній психологічній практиці арттерапія є одним з найбільш дієвих методів з профілактики та подолання проблем ментального здоров’я українців, що зазнали руйнівного впливу війни. У європейському просторі саме українські психологи та психологині мають  сьогодні найбільший досвід з використання арттерапії з лікувальною, колекційною та розвиваючою метою для психологічного відновлення та профілактики проблем ментального здоров’я. Нами напрацьовані та активно поширюються світом авторські техніки, прийоми, методики, які можна використовувати у роботі з дітьми та дорослими у дні війни та після.

Вже сьогодні в Україні існує багато як урядових, так і неурядових платформ та організацій, які працюють для надання різних видів психологічної допомоги громадянам України, як у межах держави, так і за її кордонами. Багато авторських колективів опрацьовують та апробують досвід зарубіжних і вітчизняних колег-арттерапевтів. Зокрема, корисним у роботі з дітьми та членами їх сімей можуть бути посібники, створені за авторським проектом Тренінгового Центру Наталії Сабліної «Арттерапія у роботі з постраждалими дорослими та дітьми у дні війни», що був розроблений для психологів, педагогів, психотерапевтів, батьків, та «Арттерапія у роботі з військовими та їх родинами» для психологів, педагогів, психотерапевтів, військових та арттерапевтів.

Ми живемо в умовах війни. Кожен день стикаючись з новими викликами, долаючи перешкоди. Всі українці, об’єднані не тільки кордонами спільної держави, яку треба захищати і виборювати у ворога. Ми об’єднані тим, що завжди було притаманно саме нашому народу, найкращими душевними якостями, які прийнято називати «національний менталітет». І головним питанням для кожного стає не просто наближати перемогу, але й зберігати себе, своє ментальне здоров’я, психологічну рівновагу, людяність та ті гуманістичні загальнолюдські якості, які роблять нас собою. Українцями.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.     Наказ МОН України від 12.01.2021 р. № 33 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) БКДО нова редакція».

2.     Сухомлинський В.О. проблеми виховання всебічно розвиненої особистості/В.О. Сухомлинський // Вибрані твори:в 5 т. – Т.1. – К. : Рад. Шк., 1977. – С. 55-209.

3.     Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5 т. – Т. 3. – К. : Рад. шк., 1977. – С. 53-55.

4.     Практикум з арт-терапії: навч.-метод. посібник. Ч. 1. Львів: ЛьвДУВС, 2020. 232 с.        

5.     Психологічна допомога дитині у психотравмуючій ситуації: методичний посібник. / уклад. Г.Б. Растроста. Суми. НВВ КЗ СОІППО, 2018. 64 с.