Линьов К., Сабол Д., Хмелєва-Токарєва О. ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РЕСУРСНОГО СТАНУ КЕРІВНИКІВ ЗЗСО ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

                                            Линьов Костянтин, Сабол Діана, Хмелєва-Токарєва Ольга

м. Київ

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РЕСУРСНОГО СТАНУ КЕРІВНИКІВ ЗЗСО ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

У доповіді подаються матеріали наукового дослідження кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка щодо дослідження рівня ресурсного стану керівника загальноосвітнього закладу середньої освіти Оболонського району міста Києва у воєнний період. 

Ключові слова: ресурсний стан, позашкільний час, відновлення, профілактика вигорання, психологічна підтримка, екологічне ставлення, стабілізація.

In the presented theses, there are provided the materials of the scientific research of the Department of Educational Leadership of the Institute of Postgraduate Education of the Kyiv Metropolitan University named after Boris Grinchenko regarding the research of the level of resource status of the head of the general educational institution of secondary education in the Obolon district of the Kyiv city during the period of war.

Key words: resource status, after school time, recovery, prevention of burnout, psychological support, environmental attitude, stabilization.

         На керівника закладу освіти завжди покладалась відповідальна лідерська місія. В усі часи директор школи ніс відповідальність за всі процеси, які задіяні в налагодженому функціонуванні закладу. В особистісному плані це потребує неабияких фізичних, емоційних і когнітивних зусиль, які потрібно постійно підтримувати і допомагати собі триматись в гармонійному стані. Той період, який зараз переживає наша країна і всі українці, забирає багато ресурсів у кожної людини і у керівника закладу освіти також.  

         Наша кафедра поставила перед собою завдання дослідити на скільки директор школи приділяє увагу своєму відновленню у позаробочий час. Для цього ми опитали керівників закладів освіти Оболонського району міста Києва за анкетою П. Горностая, модифікованою нами.

         У дослідженні взяли участь 114 респондентів. З них 34,2% директори шкіл, а саме 39 осіб, і 65,8% (75 осіб) – заступники.

Віковий діапазон опитаних коливався від «молодше 30 років»  до «більше 60-ти років», а саме: молодше 30 років – 1 керівник, від 31-40 років – 14,9%, від 41-50 – 30,7%, від 51-60 років – 32,5%, старші 60 років – 21,1%.

Стаж управлінської діяльності розподілився таким чином: до 5-ти років мали 20,2%, 6-10 років – 22,8%, 11-15 років – 18,4%, 16-20 років – 8,8%, 21-30 років – 16,7%, більше 30 років – 13,2%.

Питання, які ставилися керівникам ЗЗСО, пов’язані були з робочим завантаженням та відновленням після роботи.

        На питання «Чи є у Вас, як керівника школи, час на позашкільне життя у будні дні?» ми отримали відповіді, представлені в табл. 1.       

   Таблиця 1.

Спосіб життя у позашкільний час керівника ЗЗСО

Варіанти відповідей	%
я живу у форматі «дім-робота»	16,7
тільки термінові сімейні справи можуть змусити мене вийти з формату «дім-робота»	18,4
я намагаюся виділяти для себе декілька днів на тиждень	7,9
я намагаюся виділяти час лише для своєї сім'ї	6,1
робота – це одне, а моє особисте життя повинно бути в обов’язковому порядку!	22,8
для себе я залишаю лише вихідні дні	28,1

              

               При всьому тому, що  22,8% респондентів визнають, що «робота – це одне, а моє особисте життя повинно бути в обов’язковому порядку», все ж таки майже третина – 28,1% керівників залишають для себе тільки вихідні дні. А 16,7% живуть у форматі «дім-робота» і тільки термінові сімейні справи можуть змусити їх вийти з формату «дім-робота», так думають 18,4% опитаних. Тобто у звичайні будні дні керівники ЗЗСО в основному не займаються своїм відновленням.

               На питання «Що ви робите ввечері після роботи?» Респонденти відповіли наступним чином (таблиця 2):

                                                                                                                      Таблиця 2.

Види діяльності керівника увечері після роботи

Варіанти відповідей	%
дивлюся телевізор	28,9
перевіряю домашню роботу у дітей	21,1
граю у комп’ютерні ігри	4,4
читаю художню літературу	36,8
читаю літературу професійного спрямування	30,7
займаюся волонтерством	19,3
продовжую "жити роботою", аналізую, рефлексую, готуюсь до наступного робочого дня	54,4
відвідую церкву	0,9
займаюся фізичними вправами	24,6
приділяю час хобі	27,2
готую їжу	55,3
навчаюся	30,7
беру участь у тренінгах як викладач	19,3
інше	10 осіб

              

Як бачимо, найбільший процент (55,3%) готують їжу, а 54,4% продовжують "жити роботою", аналізують, рефлексують, готуються до наступного робочого дня. Втішно помітити, що більше третини читають професійну та художню літературу, майже третина дивиться телевізор.

               Питання: «Якщо б Вас попросили виміряти за 10-бальною шкалою в умовних одиницях, скільки енергії у Вас залишається у позашкільний час, яка б була відповідь?» (10 – максимальний запас енергії, 0 – мінімальний) показало результат, представлений на рис.1.

Рис. 1. Запас енергії керівника ЗЗСО на життя після роботи

         Як видно з цього графіка енергійними після роботи на достатньо високому рівні залишається всього 8 осіб з 114. На дуже низькому рівні поставили себе 46 керівників, і 60 осіб визначили себе на середньому рівні. Це свідчить, що переважною більшістю керівники ЗЗСО мають після роботи низький і середній рівень енергії для подальшого життя у позаробочий час.

Відповіді на питання «Чи помічали ви у себе ознаки вигорання?» відображено в табл. 3.

Таблиця 3.

Ознаки вигорання у керівників ЗЗСО

Варіанти відповідей	%
безсоння	38,6
хронічна втома	50,9
відсутність концентрації на чомусь	17,5
збільшення прийому психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки тощо)	7
посилення агресивності, роздратованості, напруженості	14
посилення пасивності, цинізм, песимізм, безнадія, апатія	11,4
погіршення пам’яті	29,8
зменшення апетиту чи переїдання	20,2
робота не приносить радості	5,3
відсутні ознаки	12 осіб

Як бачимо 51% респондентів мають хронічну втому, майже 40% - безсоння, третина скаржиться на погіршення пам’яті, п’ята частина опитаних має розлади харчової поведінки та скаржаться на відсутність концентрації. Це свідчить про виснаженість і втому, що може занурити керівника у професійне та емоційне вигорання.

Відповіді на питання «Чи відновлюються керівники ЗЗСО у вихідні дні, чи займаються вони профілактикою вигорання?» згруповано в табл. 4.

Таблиця 4.

Варіанти відновлення керівника ЗЗСО

Варіанти відповідей	%
висипаюся та відновлююся	59,6
прибираю квартиру	69,3
розробляю робочі плани, займаюсь терміновими справами, пов’язаними з роботою	30,7
навчаюсь, або беру участь у тренінгах як викладач	14
готую їжу	64
намагаюся виїхати за місто	27,2
віддаю перевагу духовним практикам (відвідання церкви, релігійних зібрань, езотеричних гуртків, заняття йогою, медитацією тощо)	3,5
відвідую театри, кінотеатри, виставки, концерти	31,6
займаюсь активним дозвіллям (туристичні походи, спортивні змагання тощо)	7,9
зустрічаюсь з друзями	45,6
відвідую басейн, спортзал	10,5
займаюсь творчістю, хобі	28,9
інше	6 осіб

Як бачимо, керівники ЗЗСО намагаються у вихідні дні приділяти увагу своїм власним справам, таким чином відновлюючись або відволікаючись від роботи. Так, майже 60% дозволяють собі виспатися, майже 70% прибирають оселю, ще майже стільки ж осіб готують їжу. Третина опитаних відвідують театри, концерти, виставки, музеї, майже третина мають можливість виїхати за місто, така ж кількість респондентів віддає перевагу заняттям творчістю та хобі, майже половина зустрічається з друзями. Це все сприяє відновленню та профілактиці вигорання. Але третина респондентів продовжують розробляти робочі плани, займатись терміновими справами, пов’язаними з роботою.

Висновки. Від керівника ЗЗСО залежить життєдіяльність школи, особлива відповідальність на нього покладається під час воєнного стану, бо керівник закладу освіти відповідає і за безпеку усіх підлеглих та учнів. Тому задля ясного володіння ситуацією і прийняття необхідних рішень він має бути стійким, психологічно та емоційно здоровим і життєздатним. Це все впливає на його працездатність – виконувати свої професійні обов’язки на високому рівні, а без власного відновлення та накопичення ресурсу це неможливо.

Наше дослідження показало, що керівники ЗЗСО усвідомлюють важливість відновлення власних сил задля профілактики вигорання, вони готові займатись ресурсозбереженням, набуттям стресостійкості та екологічним ставленням до себе. На жаль, для цього в звичайні будні дні мають мало змоги, але готові з цим працювати, адже розуміють, що в цей час особисте відновлення, підтримка свого психологічного стану стає більш потрібним, ніж у звичайний мирний період.    З свого боку Інститути післядипломної освіти мають проводити просвітницьку та навчальну роботу з профілактики вигорання, стресостійкості, життєстійкості (резильєнтності) тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Градус українського суспільства під час війни / дев'ята хвиля (2023). URL: https://gradus.app/uk/open-reports/wartime-survey-ukrainian-society-ninth-wave/ (дата звернення:20.02.2024)

2.       Зайчикова Т.А. Особливості прояву та детермінанти синдрому «професійного вигорання» у педагогічних працівників / Т.А. Зайчикова – Актуальні проблеми психології. Том 1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К. : Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – 2003. – Частина 9. – С. 103-108.

3.       Назарук Н.В. Психологічні засоби профілактики «професійного вигорання» вчителя. / Н.В. Назарук − автореф. дис. канд. психол. н. – Івано-Франківськ, 2007. – 24 с.

4.       Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій / под ред. С.Д.Максименка, Л.М.Карамушки, Т.В. Зайчикової. – К. : Міленіум, 2004. – 264 с.

5.       Як змінився психоемоційний стан українців: звіт за результатами онлайн-дослідження (2023) // URL: https://news.uifuture.org/yak-zminivsya-psikhoemociyniy-stan-ukra/ (дата звернення:20.02.2024).