Стреленко-Гур’єва У. ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПЕВТИЧНОГО ЕФЕКТУ МУЗИКУВАННЯ В РОБОТІ З ДІТЬМИ-ВПО СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Стреленко-Гур’єва Уляна

м. Сміла, Черкаська обл.

ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПЕВТИЧНОГО ЕФЕКТУ МУЗИКУВАННЯ В РОБОТІ З ДІТЬМИ-ВПО СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

«Музичне виховання – це не виховання музиканта, а насамперед виховання людини»   

 Василь Сухомлинський 

Арттерапія вважається одним із найефективніших методів для корекції таких станів і покращення самопочуття дитини, а також є засобом розвитку його творчих та когнітивних здібностей. Окрім того, мистецька діяльність і музикування зокрема, є найкращим засобом соціалізації дитячої особистості, адже під час співтворчості діти розкривають власний потенціал, знімають психофізичне напруження і можуть спілкуватися за допомогою як словесних, так і невербальних засобів комунікації, що значно покращує їхні комунікативні навички.

Ключові слова: лікувальний ефект, психофізичні затиски, музикування, активізація розумових здібностей, соціалізація.

Art therapy is considered one of the most effective methods for correcting such conditions and improving a child's well-being, as well as a means of developing his creative and cognitive abilities. In addition, artistic activities and music-making in particular are the best means of socializing a child's personality, because during co-creation children reveal their own potential, relieve psycho-physical tension and can communicate using both verbal and non-verbal means of communication, which significantly improves their communication skills .

Key words: therapeutic effect, psycho-physical clamps, playing music, activation of mental abilities, socialization.

Постановка проблеми. Сучасний світ зіштовхується з безліччю викликів та суперечок, які часто ведуть до воєнних конфліктів та кризових ситуацій. У таких непевних умовах діти найбільше потерпають: вони зазнають стресу, відчувають тривогу, можуть отримати психологічні травми, які можуть залишити негативний відбиток на дитячому психічному та емоційному здоров'ї. У воєнний час діти опиняються під великим психологічним та емоційним стресом через страх, втрату рідних, переїзди, та небезпеку для свого життя.

У цих умовах важливою стає соціально-психологічна підтримка, а одним із ефективних інструментів такої підтримки є арт-терапія та музикування як невербальний спосіб комунікації і співтворчості.

Мета дослідження: визначити та узагальнити відомості про використання музикування як терапевтичного засобу в роботі з дітьми-ВПО, які можуть мати психофізичні проблеми.

Виклад основного матеріалу. Роль арттерапії в підтримці дітей, які пережили негативні наслідки перебування в зоні воєнних дій і переселення в інше місто, важко переоцінити, адже мистецтво є універсальною платформою для взаємодії як дітей між собою, так і з дорослими.

Арттерапія є ефективним інструментом для розвантаження емоційного стресу та переживань, для сприяння психологічному відновленню, а також вираження творчих прагнень, устремлінь, уподобань. Шляхом використання мистецтва – малювання, ліплення, музики, танців тощо – діти можуть вільно виразити свої почуття та емоції, знайти внутрішню гармонію та відчути психологічну підтримку [1].

Музикування як психотерапевтичний метод, має свої переваги, оскільки вона ґрунтується на невербальній формі взаємодії. Це особливо корисно для дітей з мовними труднощами або обмеженими можливостями у вираженні своїх почуттів та емоцій. Музична діяльність стає засобом спілкування між дитиною та педагогом, між дітьми в межах інструментального або вокального ансамблю, що має велике значення під час занять [4].

Музичну діяльність з дітьми старшого дошкільного віку доречно проводити у невимушеній атмосфері, після занять, як дозвіллєву активність, що не передбачає суворого виконання усіх вказівок педагога. Тобто, дитина шостого року життя аналізує мовлення та емоційний стан музичного керівника, який проводить заняття з музикування, дитина розуміє, що вона має певну свободу діяльності [3]. Необхідно надати дитині вибір музичного інструменту, на якому вона має бажання грати і пояснити сутність її музичної творчості. Також важливо забезпечити безпеку та конфіденційність під час проведення сеансів арт-терапії [2].

Умовно дитячу музичну діяльність на заняттях з музикування для отримання арт-терапевтичного ефекту можна поділити на наступні етапи: 1) сприймання музики; 2) відтворення; 3) імпровізація на тему почутої мелодії; 4) створення власного музичного твору або його елементів (рис. 1).

 Рис.1. Етапи музичної діяльності

Отже, музикування починається зі слухання музичних творів, обговорення їх характеру та технічно-виконавських особливостей. Далі дитина обирає музичний інструмент і намагається відтворити мелодію або музичний ритм. Наступним кроком є спроби дитини імпровізувати в рамках почутої мелодії або ритму. І нарешті, якщо у дитини є бажання та здібності до подібного роду музичної творчості, вона може створити власний музичний твір або принаймні продовження мелодії.

Дуже важливим є поєднання індивідуальних занять дітей, які пережили переселення і опинилися в незнайомих умовах проживання, серед чужих дорослих і дітей, з груповими, коли дитина включається в колективну творчість, співтворчість, комунікацію. Подібному «включенню» с соціальне оточення, налагодженню контакту між учасниками даної спільноти сприяють наступні техніки:

1) техніка «Мелодія мого імені». Мета: робота із самоприйняттям. Обладнання: музичні інструменти різних груп. Форма роботи: групова. Вид арт-терапії: музикотерапія. Інструкція: Дитині пропонують обрати музичний інструмент та спробувати створити мелодію власного імені. Дитина повинна сказати групі власне ім’я і без жодних коментарів озвучити мелодію. Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного аналізу: Чому ти обрав/ла цей музичний інструмент? Чи складно було придумати мелодію? Чи сподобалася групі ця мелодія? Що звуками «говорить» ця мелодія? Як би інші учасники групи зіграли дане ім’я?

2) техніка «Оркестр». Мета: вивільнення емоцій, зняття психоемоційної напруги, усвідомлення свого місця серед оточуючих, саморозуміння. Обладнання: набір музичних інструментів. Форма роботи: групова. Вид арттерапії: музикотерапія. Інструкція: дитині пропонують серед музичних інструментів вибрати той, який найбільше імпонує своїм звучанням. За командою музичного керівника спробувати створити мелодію і долучитися до загального оркестру. Спробувати відчути себе «першою скрипкою», заявити про себе мелодією. Дитина може спробувати описати свою мелодію, про що вона говорить іншим своїми звуками. Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного аналізу: Чи вдалося тобі мелодією відобразити свої емоції? Чи чув/ла ти як звучав оркестр? Хто з оркестру звучав найгучніше? Яка мелодія найбільше запам’яталася? Мелодія якого інструменту дратувала тебе? Який інструмент ти обрав/ла? Чим зумовлений твій вибір? Чи відчув/ла ти себе «першою скрипкою» в оркестрі? Що для тебе означає бути «першою скрипкою»? [4].

Отже, діти, які постраждали внаслідок вимушеного переселення і можуть потерпати від зміни навколишнього середовища, втрати звичних умов життя, друзів, за допомогою подібного роду музичних вправ, музикування, імпровізації можуть вивільняти власні творчі сили, позбавлятися психофізичних затисків, за допомогою мови музики розповідати про свої почуття і турботи, а у ході спільної гри в оркестрі діти знаходять нових знайомих і друзів, тобто у такий спосіб діти соціалізуються і звикають до наявних умов життя.

Висновки. Музикування дітей старшого дошкільного віку є ефективним арттерапевтичним засобом підтримки психологічного та емоційного здоров'я у воєнний час. Це стосується як дітей-ВПО, так і дітей, які проживають далеко від прифронтової зони, але все одно переживають стресові ситуації через постійні повітряні тривоги, часте перебування в сховищах та порушення режиму дня, що спричиняє на дітей негативний вплив.

Список використаних джерел

1. Арт-терапія. Інноваційні психологічні технології / під ред. О. Тіунової. Випуск 6. Київ–Львів–Тернопіль: ЕЕАТА, 2019. 224 с.

2. Бондаренко Л.О., Шелкошвєєв І.О. Простір арт-терапії для сцілення дітей в умовах війни. Особистість, Суспільство, Війна. Харків, 2022. С. 30-32.

3. Кошель А.П., Кульбако Н.П. Використання елементів арт-терапії в умовах освітнього процесу закладів дошкільної освіти: навчально-методичний посібник для студентів спеціальності «Дошкільна освіта», методистів, вихователів закладів дошкільної освіти та батьків дітей дошкільного віку. Чернігів: ФОП Баликіна О.В., 2020. 90 с.

4. Маркова Н. В. Можливості арт-терапії у системі комплексної допомоги дітям, які постраждали від локального військового конфлікту// Підтримка та реабілітація учасників АТО в Україні: досвід та перспективи: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. Хмельницький, 2016. С. 110-112.