Миколайчук А. ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНІК В РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

 

Миколайчук Анжела

м. Луцьк 

ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНІК В РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ 

У публікації частково з’ясовано різні підходи до визначення арттерапії, виділено деякі з найпоширеніших її видів; окреслено вплив арттерапевтичних технік на розвиток та психоемоційний стан дітей з особливими освітніми потребами.

Ключові слова: арттерапія, діти з особливими освітніми потребами (діти з ООП), психотерапія, психологічна підтримка.

Тhe publication partially clarifies different approaches to the definition of art therapy, highlights some of its most common types; the impact of art therapy techniques on the development and psycho-emotional state of children with special educational needs is outlined.

Keywords: art therapy, children with special educational needs (children with SEN), psychotherapy, psychological support.

Вступ. Сучасна система освіти України декларує принципи інклюзивного навчання, що передбачає створення умов для всебічного розвитку та навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП) разом з їхніми однолітками. Освіта, навчання та розвиток таких дітей є важливою психолого-педагогічною, соціальною проблемою, оскільки діти з ООП є дуже вразливими, тривожними, порівняно зі своїми однолітками, що типово розвиваються. Вони не завжди здатні самостійно аналізувати свої дії, володіти навичками самоконтролю, конструктивної взаємодії, знаходити вихід з конфліктних ситуацій. Діти з ООП потребують допомоги педагогічних працівників та фахівців. У зв'язку з цим зростає потреба у вивченні та впровадженні ефективних методів роботи з цією категорією дітей. Одним із таких методів є арттерапія, яка має значний вплив на розвиток творчих здібностей, комунікативних та соціальних навичок, а також подолання емоційних та поведінкових проблем у дітей з ООП.

Виклад основного матеріалу. Поняття «арттерапія» в науково-педагогічній інтерпретації розуміється як турбота про емоційне самопочуття і психологічне здоров'я особи, групи, колективу засобами художньої діяльності. Таким чином, на перший план виходять завдання розвитку, виховання, соціально-психологічної підтримки.

Сучасні дослідження в галузі арттерапії (зміст технології, історія її розвитку, сучасні особливості) представлені в наукових працях О. Біди, О. Вознесенської, І. Головатюк, Н. Кальки, З. Ковальчук, В. Назаревич, Л. Терлецької та ін. Педагогічні аспекти застосування арттерапії (артпедагогіка, педагогіка творчості) проаналізовано в працях О. Деркач, Л. Лебедевої та ін. Особливості практичного застосування арттерапії у роботі з дітьми з особливими потребами висвітлені в дослідженнях Л. Нікішиної, Л. Федоткіної, Л. Вадрус, Н. Некряч, та ін. Вивченню такого наукового напрямку, як арттерапія, присвячені також роботи багатьох зарубіжних вчених (В. Ловенфельд, Ф. Кейн, М. Ессекс, К. Фостіг, К. Веллсбі та ін.). Вони розглядають арттерапевтичні особливості мистецтва в інтеграції з медициною, психологією, педагогікою.

Науковець Олена Біда у своєму дослідженні «Різні підходи до визначення арттерапії» зазначає: «Арттерапія розглядається як засіб розвитку особистості та її творчого потенціалу за допомогою основних механізмів: сублімації і трансформації. Керівник (вчитель, викладач, психолог, арттерапевт) заохочує членів групи (учнів, студентів, пацієнтів) довіряти своєму власному сприйняттю і досліджувати свої творіння як самостійно, так і за допомогою інших членів групи» [1].

О. Біда зазначає, що арттерапія здатна за допомогою простих засобів актуалізувати внутрішній потенціал кожної людини, тому останнім часом все ширше застосовується в сфері освіти, психології та підготовки фахівців різних галузей. І. Головатюк вважає, що арттерапія – це спеціалізована форма психотерапії, заснована на мистецтві, в першу чергу, образотворчому і творчій діяльності. Окрім того, арттерапія – метод психотерапії, що використовується для лікування і психокорекції за допомогою художніх прийомів [2].

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови дається таке визначення арттерапії – це «метод лікування нервових і психічних захворювань засобами мистецтва та самовираження в мистецтві» [1]. О. Вознесенська визначає арттерапію як «метод оздоровлення за допомогою творчого самовираження. Зцілення передбачає духовну цілісність, гармонію духа і тіла» [1]. На думку О.Біди, сьогодні не існує єдиного прийнятого визначення «арттерапії».

Дослідники арттерапевти Н. Калька та З. Ковальчук зазначають, що арттерапія – це один з найбільш ефективних способів роботи з клієнтами будь-якого віку і з будь-якими типами труднощів, при цьому для особистості – це спосіб саморозкриття, самовираження, розвитку та шлях до власної гармонізації, соціалізації. Сьогодні арттерапія («arttherapy», в буквальному значенні цього терміна, означає лікування образотворчим мистецтвом) – це дуже пластичний, напрямок психотерапії, що активно розвивається і розширює сферу свого застосування. Методи і техніки арттерапії активно використовуються в медицині, педагогіці, психології, соціальній роботі. Основна мета арттерапії – гармонізація внутрішнього стану клієнта, відновлення його здатності знаходити оптимальний стан, що сприяє активному продовженню життя, набуттю рівноваги [4]. Як зазначає В. Назаревич [5], арттерапія є одним з основних запитів в роботі дитячих психологів і пошуку необхідних підходів та методів ефективної психологічної допомоги. Використання кольоротерапії в роботі є одним з ефективних і цікавих методів арттерапії. Застосування методу кольорових сторінок допоможе реалізувати ряд дуже важливих психокорекційних завдань при супроводі, наприклад, клієнта з психосоматичними реакціями і симптомами.

З вище викладеного випливає, що в основі арттерапії лежить процес творчості. Творчий потенціал закладений у кожної людини на різній глибині підсвідомості, і розкрити його можливо тільки спираючись на особисту індивідуальність.

Існує багато видів арттерапії, кожен з яких має свої особливості та використовується для роботи з особами з різними проблемами та потребами. Дослідники виділяють деякі з найпоширеніших видів арттерапії:

1)  ізотерапія (малювання, ліплення, аплікація, колаж, мандалотерапія, артбуки, пінотерапія, воскотерапія, ниткотерапія тощо);

2)   музикотерапія (слухання музики, спів, гра на музичних інструментах, музично-ритмічні вправи, музична імпровізація тощо);

3) танцювально-рухова терапія (танець, рух, пантоміма, танцювально-ігрові вправи, танцювальна імпровізація тощо);

4) театральна терапія (ігри, імпровізація, ляльковий театр, театральні постановки, терапія масками та ін.);

5)  казкотерапія (розповіді, складання, драматизація казок, казкотерапія з використанням метафоричних карт ін.);

6)  фототерапія (створення фотографій, робота з фотографіями, фотоколаж, фотовиставки тощо);

7) пісочна терапія (створення картин з піску, ігри з піском, пісочна казка, пісочна терапія з мініатюрними фігурками та ін.);

8) глинотерапія (ліплення з глини, виготовлення керамічних виробів, глинотерапія на гончарному крузі тощо);

9) арттерапія з використанням природних матеріалів (робота з деревом, робота з каменем, робота з текстилем, робота з природними матеріалами (шишки, листя, каштани, кріотерапія));

10) кольоротерапія (використання кольору для покращення психоемоційного стану);

11) іграшко-терапія (використання іграшок; ігрова діяльність через іграшку сприяє розвитку психічної діяльності та уяви, розвитку мовленнєвих функцій, вдосконаленню опорно-рухової та вольової активності);

12)   лялько-терапія (метод психологічної допомоги, що полягає в корекції їх поведінки за допомогою ляльок);

13)  інтегративна арттерапія (поєднання декількох видів арттерапії в одному занятті).

Вибір виду арттерапії залежить від багатьох факторів, таких як вік клієнта, його індивідуальні особливості та можливості, проблема, з якою він звертається, контекст, в якому проходить арттерапія, кваліфікація арттерапевта тощо.

Важливо зазначити, що арттерапія може бути ефективним методом для роботи з особами різного віку з різними проблемами. Її можна використовувати як самостійний метод або в поєднанні з іншими методами психотерапії.

В сучасних умовах розвитку суспільства актуальності набуває інклюзивна освіта – оптимальна форма включення дітей з особливими потребами до загальноосвітнього простору, створення безбар’єрного середовища. Арттерапія визнана ефективним методом роботи з дітьми з ООП. Її вплив на розвиток та емоційний стан цих дітей досліджується в численних наукових роботах.

За результатами наукових досліджень арттерапія може покращити психоемоційний стан дітей з ООП, може допомогти зменшити рівень тривоги, емоційної напруги, депресії та гніву, корегувати такі поведінкові проблеми, як агресія, імпульсивність; може покращити самооцінку та самосприйняття; розвинути комунікативні та соціальні навички, сприяє комунікації з іншими людьми, розвиває навички співпраці та співпереживання, покращує когнітивні навички – пам'ять, увагу та концентрацію; допомагає розвинути креативність та уяву, опанувати різними техніками та інструментами, розкрити свої творчі можливості та відчути себе успішними; покращує сенсорно-моторні навички, дрібну моторику та координацію рухів, допомагає дітям з ООП розвинути контроль над своїм тілом, дає можливість спілкуватися та взаємодіяти на рівних з дітьми з типовим розвитком (спільна творча діяльність сприяє прийняттю та розумінню різності, а також розвитку толерантності).

Важливо зазначити, що арттерапія не є панацеєю і не може замінити інші методи корекційно-розвиткової роботи. Проте вона може бути ефективним доповненням до комплексної реабілітації дітей з ООП. Звичайно, що ефективність методів арттерапії залежить від багатьох факторів, зокрема: кваліфікації та досвіду арттерапевта, підбору методів та технік, мотивації дитини її індивідуальних особливостей, контексту, в якому проходить арттерапія. Для досягнення максимального ефекту важливо використовувати арттерапевтичні техніки в комплексі з іншими методами корекційно-розвиткової роботи.

Висновки. Отож, можемо стверджувати, що арттерапевтичні техніки можуть використовуватись у реабілітаційній та корекційно-розвитковій роботі. Арттерапія є універсальним методом психокорекції та невід’ємним елементом в системі соціально-психологічної підтримки, навчання та розвитку дітей з ООП в умовах інклюзивного освітнього середовища. Ефективність її використання залежить від врахування індивідуальних потреб, можливостей дітей, кваліфікованої роботи фахівців, задля досягнення спільної мети – створення належних умов для розвитку особистості кожної дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Біда О. Різні підходи до визначення арттерапії. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/15891/1/%d0%91%d1%96%d0%b4%d0%b0%2c%2014-19.pdf.

2.   Головатюк І. Г. Теоретичні основи застосування арттерапії у процесі професійної підготовки фахівців // Молодий вчений. Педагогічні науки. 2017. № 7. С. 276-278  11

3. Ільченко І. С. Арттерапія: навчальний посібник для студентів. – Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2013. 150 с.

4. Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арттерапії: навч.-метод. посібник. Ч. 1. Львів : ЛьвДУВС, 2020. 232 с.

5. Назаревич В. Створення кольорових сторінок при роботі з психосоматичними проявами у дітей URL: http://surl.li/sqaum.