Гармаш П. МУЗИКОТЕРАПЕВТИЧНА ПРАКТИКА ЯК ЛІКУВАЛЬНИЙ НАПРЯМОК НЕВРОЛОГІЇ І ПСИХІАТРІЇ

 

Гармаш Петро

м. Чернігів 

МУЗИКОТЕРАПЕВТИЧНА ПРАКТИКА ЯК ЛІКУВАЛЬНИЙ НАПРЯМОК НЕВРОЛОГІЇ І ПСИХІАТРІЇ 

Доповідь присвячена питанням впливу музики на психіку людини, розглянуто музикотерапію як один із перспективних сучасних методів лікування хворих із порушенням нервової системи.

Ключові слова: стресовий розлад, інсульт, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера.

The report is devoted to the issue of the impact of music on the human psyche, music 

therapy is considered as one of the promising modern methods of treating patients 

with nervous system disorders.

Key words: stress disorder, stroke, Parkinson's disease, Alzheimer's disease.

 

Вступ. Наш бурхливий час сповнений стресів і хвилюючих негараздів. Так, після повномасштабного вторгнення росіян медики Чернігівщині фіксують збільшення в області кількості пацієнтів, які звернулися за допомогою до психологів і психіатрів. У 2023 році таких пацієнтів на 87% стало більше, ніж у 2020 році, а людей, які страждають на посттравматичний стресовий розлад, зафіксували більше майже у вісім разів, через психоемоційну напругу на 45% збільшилась кількість людей, у яких діагностували цукровий діабет, на 32% більше жителів області захворіли на інсульт [1].

Така ситуація активізує пошуки вченими різних галузей науки (медицини, валеології, психології, соціології, педагогіки та ін.) способів зміцнення здоров'я людини.

Мета дослідження: проаналізувати практику застосування музикотерапії у лікуванні пацієнтів із захворюваннями нервової системи.

Виклад основного матеріалу. Музика, завдяки властивості впливати на внутрішній стан людини, допомагає звільнитися від душевного дискомфорту, конфлікту; регулює емоційний стан; може відновити душевний спокій, тобто позитивно впливати на психічне здоров’я особистості.

Музикотерапія спирається на досягнення попередніх епох, зокрема – на спадщину перського науковця-енциклопедиста Абу Алі Ібн Сіни. Як лікар Ібн Сіна стверджував, що музика і спів мають лікувальний ефект і розглядав їх засобом збереження і зміцнення здоров’я людини.

Кінець XIX – початок XX сторіччя вважають часом становлення музико-терапевтичної практики як окремого лікувального напрямку. Середина минулого сторіччя позначена формуванням трьох терапевтичних шкіл: шведської, американської і німецької; основні науково-практичні розробки велися у напрямках клінічної та оздоровчої музикотерапії. Основи американської школи музикотерапії ґрунтується на ортодоксальному психоаналізі З. Фрейда. Інша назва цієї методики – музична фармакологія, створюється лікувальний каталог музичних творів різних жанрів і стилів з ретельним описом результатів їхньої дії на організм пацієнта. Лідерами у розвитку музикотерапії у світі визнані Австрія (Віденська музична академія), Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія, Ісландія, Велика Британія, де був заснований авторитетний профільний журнал «British Journal of Music Therapy». На сьогодні, переважно в країнах Західної Європи та Америки, успішно функціонують професійні школи з підготовки музичних терапевтів. Функціонально виділяють два типи музичної терапії: рецептивну й активну. Із психофізіологічної точки зору, виділяють два типи впливу музики на організм людини: ерготропний (стимулюючий, активуючий) і трофотропний (розслаблюючий, заспокійливий). Нейрофізіологічний вплив музики на організм людини пов’язують з більшою активацією структур головного мозку від слухових рецепторів порівняно з іншими периферичними сенсорними системами (зір, тактильна чутливість, нюх, смак) [2].

Врахуємо той факт, що нервові імпульси від органів слуху проходять до кори великих півкуль через таламус – головний центр вегетативної нервової системи, що бере участь у функціональній регуляції роботи всіх органів і систем, координує міміку, жестикуляцію, інші прояви емоцій.

Про це йдеться у статті для ресурсу The Conversation Ребеки Аткінсон, дослідниці неврологічної музикотерапії в University of Brighton. Спів, гра на інструменті або прослуховування музики активують численні ділянки мозку, які контролюють мову, рух і пізнання, пам’ять та емоції. Музика позитивно діє на людей з порушенням функціонування головного мозку. Допомагає відновити втрачені спогади людям з хворобою Альцгеймера. У порівнянні з терапією без музики неврологічна музикотерапія покращує ходу та зменшує моменти тимчасової, мимовільної нездатності рухатися у пацієнтів з хворобою Паркінсона [3].

Музика має потужний вплив на людський мозок. У цьому сенсі не позбавлена інтересу наукова практика Масару Емото – японського цілителя, дослідника структури води, автора популярних книг про її властивості: «Послание воды», «Тайная жизнь воды» та ін. Вода – найважливіший компонент людського організму: в середньому 70% маси тіла дорослої людини становить вода. Вода тіла становить 93% ваги новонародженого. Наш мозок на 73% складається з води, легені – на 83%, шкіра – на 64%. Вода міститься навіть в кістках (близько 31%). Масару Емото акцентує: людина повинна пам’ятати, що вона є водою, а музику визначає звуками життя, звуками зцілення. За дослідженнями знаменитого цілителя: вода здатна вбирати, зберігати та передавати людські думки й емоції. Форма кристалів льоду, що утворюються при замерзанні води, не тільки залежить від її чистоти, а й змінюється в залежності від того, яку над цією водою виконують музику, які їй показують зображення та вимовляють слова, і навіть від того, думають люди про неї чи не звертають на неї уваги. Особливу увагу науковець звертає на позитивну реакцію кристалів води на класичну музику, зокрема на твори Моцарта, Бетховена, Баха.

Вода здатна реагувати на дуже широкий спектр електромагнітних коливань («вібрацій», або хадо, як він їх називає). Вода відбиває фундаментальні властивості всесвіту загалом. Як люди, так і вся наша Земля на 70% складається з води. Тому, переконаний Масару Емото, ми можемо зцілювати самих себе і планету, свідомо культивуючи найважливіші позитивні вібрації.

Для пацієнтів із неврологічними захворюваннями проблемою часто є зв’язки в мозку, а не одна конкретна область. Дослідження показали, що музика може унікальним чином формувати нові зв’язки в мозку. Здатність музики активувати кілька областей одночасно може допомогти обійти проблемні зв’язки та створити нові, дозволяючи людям подолати певні симптоми або краще ними керувати [3].

Нове дослідження, проведене вченими Університету в Торонто та Unity Health Toronto, свідчить про те, що прослуховування особисто значимої музики сприяє позитивній пластичності мозку у пацієнтів з легкими когнітивними порушеннями або ранньою формою хвороби Альцгеймера [4]. За результатами дослідів: відбуваються глибокі когнітивні процеси, зокрема у префронтальній корі головного мозку, яка централізує й управляє інформацією з інших зон, відповідає за абстрактне мислення, емоції, рішення й формування моралі, за наші плани, допомагає оцінювати складні ситуації, як-от з’ясувати, що є «правильним», а що «неправильним». Науковці спостерігали помітні зміни у мозковій діяльності й у білій речовині, що надає докази ефективності такого способу.

Корін Фішер, доцент кафедри психіатрії Медичного факультету Джеймса Темертея та директор відділення геріатричної психіатрії в лікарні Св. Михайла, Unity Health Toronto акцентує увагу на ефективності музичної терапії для пацієнтів на ранніх стадіях зниження когнітивних функцій: музика є ключем до пам’яті, префронтальної кори головного мозку. Вчений радить просто слухати музику, улюблені пісні, ті твори, які особливо важливі, – зробити це «своїм мозковим тренажером» [4].

Неврологічна музикотерапія спрямована на те, щоб допомогти пацієнтам керувати симптомами та краще функціонувати у повсякденному житті. Цей тип терапії показав позитивний вплив на людей, які перенесли інсульт, відновлюють навички говоріння, покращують ходьбу та координацію рухів [3].

Дослідження 2008 року, опубліковане у Brain (рецензований науковий журнал з неврології), показало, що навіть прослуховування музики протягом години щодня на ранньому етапі відновлення після інсульту покращує увагу, пам’ять, підвищує настрій. З допомогою музики можна не тільки поліпшити настрій, але й прискорити відновлення пам’яті й уваги, порушених в результаті хвороби, повідомляє журнал, спираючись на висновки фінських учених: музикотерапія може доповнити існуючі в даний час способи реабілітації пацієнтів з інсультами [5].

Вчені з університету Anglia Ruskin експериментально довели, що музична терапія допомагає швидше відновитися пацієнтам після інсульту. Мелодії покращують роботу мозку і координацію рухів, а також підвищують настрій.

У госпіталі Адденбрука – міській клініці Кембриджа – група вчених на чолі з лікарем Алексом Стрітом, проводила дослідження за участі 177 осіб, що перенесли інсульт. Випробовувані пройшли 675 сеансів музичної терапії. Як показала практика, мелодії покращують когнітивні функції у людей, що перенесли інсульт, а гра на інструментах відновлює рухові можливості. Крім того, результатом застосування музичної терапії є підвищення настрою і зняття втоми. Таким чином, вченим вдалося знайти альтернативний спосіб відновлення після інсульту, при цьому традиційний метод з використанням стандартних медикаментів не скасовувався [6].

Висновки. Музикотерапія є давньою формою корекції емоційних станів для зняття накопиченого психічного напруження, заспокоєння, зосередження.

Невід’ємною частиною терапії пацієнтів із захворюваннями нервової системи є комплексна реабілітація. Успішний результат лікування, максимальне відновлення втрачених функцій організму залежить від своєчасного початку та вірного вибору реабілітаційних програм.

Існуючі дослідження свідчать про ефективність музикотерапії при немедикаментозному лікуванні захворювань нервової системи. Музична терапія може допомогти людям із психічними розладами, деменцією, мозковими травмами.

Науковці висловлюють упевненість у перспективах методів неврологічної музикотерапії.

Сфера застосування музикотерапії постійно розширюється, захоплюючи різні країни світу. Поступового розвитку музикотерапія отримує і в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Чернігівщина через 2 роки широкої війни: які зміни відбулися та як відновлювалася область після відходу росіян: https://suspilne.media/689516-cernigivsina-cerez-2-roki-sirokoi-vijni-aki-zmini-vidbulisa-ta-ak-vidnovluvalasa-oblast-pisla-vidhodu-rosian/ (дата звернення: 06.04.2024).

2. Сіделковський О., Гаркавенко Д. Rhythm-movement терапія в комплексній реабілітації неврологічних хворих. Міжнародний неврологічний журнал. 2022. Том 18. № 5. С. 12–18: https://www.scribd.com/document/635098772/Untitled (дата звернення: 06.04.2024).

3. Хай ллється пісня. Як музика може лікувати мозок – дослідження: https://life.liga.net/poyasnennya/news/pust-letsya-pesnya-kak-muzyka-mojet-lechit-mozg-issledovanie (дата звернення: 06.04.2024).

4. Listening to favourite music improves brain function in Alzheimer’s patients: https://www.technology.org/2021/11/11/listening-to-favourite-music-improves-brain-function-in-alzheimers-patients-u-of-t-research/ (дата звернення: 06.04.2024).

5. Музика відновлює пам`ять після інсульту: https://www.unian.ua/health/country/97904-muzika-vidnovlyue-pamyat-pislya-insultu.html (дата звернення: 06.04.2024).

6. Вчені довели, що музична терапія сприяє одужанню хворих після інсульту: https://ukr.media/medicine/412214/ (дата звернення: 06.04.2024).