Буковський О., Волянюк Н. РОЗВИТОК СТРЕСОСТІЙКОСТІ ТА АДАПТАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

 

Буковський Олег,

Волянюк Наталія

м. Київ

 

РОЗВИТОК СТРЕСОСТІЙКОСТІ ТА АДАПТАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

 

Проаналізовано умови розвитку стресостійкості та адаптаційних навичок студентів закладів вищої освіти у воєнний час. Розкрито сутність поняття «стресостійкість». Акцентовано увагу на зростаючій потребі формування стресостій­кості у студентів як передумови вирішення життєвих проблем без негативних наслідків для власного життя.

Ключові слова: стресостійкість, емоційна стійкість, адаптаційні ресурси, психічне здоров'я.

 

The author analyzes the conditions for the development of stress resistance and adaptation skills of students of higher education institutions in wartime. The essence of the concept of «stress resistance» is revealed. Attention is focused on the growing need to form stress resistance in students as a prerequisite for solving life problems without negative consequences for their own lives.

Key words: stress resistance, emotional stability, adaptive resources, mental health.

 

Вступ. Освіта в умовах війни стикається з багатьма викликами. Здобувачі вищої освіти страждають від постійного стресу, спричиненого страхами, перебуванням в укриттях, а також загрозами їхньому життю та життю їхніх близьких. Такі екстремальні ситуації змінюють повсякденне життя людини, знищують базову потребу у безпеці та стабільності й спричиняють психологічну травму на все життя. У результаті накопичуються негативні емоції та знижується особистісна витривалість, необхідна для навчання, навіть онлайн. Все це змушує студентську молодь адаптуватися до нових важких умов життя.

На цьому етапі важливо не тільки організувати навчальний процес, але й зробити його максимально безпечним і комфортним для студентів. Безпека є складною, багаторівневою системою життєзабезпечення. Вона стає активним і провідним мобілізатором ресурсів психіки особистості у виняткових обставинах під час катастрофічних природних явищ і стихійних лих, соціальних потрясінь, військової агресії.

Отже, існує нагальна потреба у формуванні стресостійкості здобувачів вищої освіти як необхідної умови вирішення життєвих проблем без шкоди для власного життя. Тому в нинішній ситуації важливо змістити акцент з успішності студентів на підтримку та нормалізацію їхнього психічного здоров’я.

Метою дослідження є теоретичний аналіз особливостей формування стресостійкості та адаптаційних ресурсів здобувачів вищої освіти в умовах війни.

Виклад основного матеріалу. Проблема стресостійкості є чи не найважливішим показником психічного здоров’я та працездатності людини. Стійкість до стресу розглядається з точки зору системно-структурного підходу, оскільки кожна система має ознаку стійкості, здатність зберігати себе в умовах мінливого середовища. Як біосоціальна система, людина наділена механізмами, які забезпечують стабільність і протистоять будь-яким зовнішнім впливам, що зустрічаються на їхньому шляху.

Під стресостійкістю ми розуміємо сукупність особистісних якостей, які дозволяють  студентам витримувати значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження без особливо шкідливих наслідків для функціонування та здоров’я.  

Аналіз наукових досліджень засвідчує, що цілісна організація особистості потребує адаптації до дії екстремальних зовнішніх і внутрішніх чинників життєдіяльності. Тому індивідуальні особливості стресостійкості мають динамічний характер і, крім ступеня адаптації, визначаються розвитком окремих функцій цієї системи і взаємодією структурних компонентів (особистісних, соціальних, типологічних і поведінкових). Вчені сходяться на думці, що стійкість до стресу на всіх рівнях його регуляції та прояву означає стійкість тілесних і психічних функцій під впливом стресових факторів, їх стійкість до зовнішніх впливів, здатність людини адаптуватися до життя тощо за певних умов [4, с. 110].

Висока стійкість до стресу насамперед пов’язана з більш високою вродженою активністю гіпофізарно-адреналової ланки стрес-системи. Стійкість до стресу також тісно пов’язана з багаторівневими процесами функціональної системи адаптації людини, емоційною стабільністю та психологічною стійкістю. Саме ці структурні компоненти можуть за певних умов забезпечити якнайкраще функціонування особистості, а отже, збереження її психічного здоров’я.

Під час війни серед студентів зростає тривога, емоційне напруження та депресія. Їх навчальна діяльність також тісно пов’язана з емоційними переживаннями та подоланням складних ситуацій, які перешкоджають успіху в навчанні. Стресори по-різному впливають на організм людини: від легкої тривоги до важкого психосоматичного посттравматичного стресового розладу. Проблемами і труднощами студента можуть бути: недосипання, запізнення, пропуски занять, неповні або погано виконані завдання, нездатність підготувати завдання в межах відведеного часу, неуспішність у певній галузі, відсутність інтересу до предмету, збільшене навчальне навантаження, конфліктні ситуації, особистісні особливості» [1, с. 94].

Слід зазначити, що тривалий стрес впливає на нервову систему студентів, витрачає її ресурси і змушує організм працювати на межі своїх можливостей; згодом настає виснаження, що призводить до зниження загальної стресостійкості, уваги та мотивації до навчальної діяльності. Внаслідок цього типу напруги можуть виникати неврози, функціональні захворювання нервової системи, які вимагають від студентів емоційної стійкості в стресових ситуаціях.

Залежно від рівня стресостійкості усіх здобувачів вищої освіти умовно можна поділити на три групи: а) до першої групи належать стресостійкі студенти, які готові до змін і легко адаптуються до них, активізують свої адаптаційні можливості; б) до другої групи належать студенти, які завжди готові до змін, адаптація яких до нормального життя відбувається поступово; в) третя група – стресогальмуючі студенти, які не здатні до змін і важко адаптуються до нових умов життя.

Для подолання стресу на основі власного досвіду здобувачі вищої освіти використовують когнітивно-орієнтовані, емоційні, та проактивні копінг-стратегії. У сучасних психологічних дослідженнях поняття копінг (coping behavior) охоплює широкий спектр активності суб’єкта, починаючи від неусвідомлених психологічних захистів і завершуючи цілеспрямованими способами подолання проблемних ситуацій. Зазначена категорія використовується з метою описання характерних способів поведінки суб’єкта не лише в екстремальних ситуаціях, але й у буденній дійсності. Психологічне призначення копінг поведінки полягає в якомога найкращій адаптації особистості до вимог ситуації шляхом оволодіння, послаблення або пом’якшення цих дезидератів, тобто у полегшенні стресового впливу ситуації. До факторів, які сприяють підвищенню стресостійкості студентів слід віднести: індивідуально-психологічні особливості особистості (впевненість, активність, оптимізм); уміння вирішувати проблеми та позитивний погляд на майбутнє; задоволеність обраною професією та позитивний емоційний фон [4, с. 112].

Підвищення стресостійкості особистості може відбуватися за рахунок активізації психологічних або адаптаційних ресурсів, які складають основу для формування конструктивної поведінки та впливають на вибір конструктивних стратегій. Науковці розглядають психологічні ресурси як внутрішні та зовнішні змінні, що сприяють психологічній стабільності; емоційні, мотиваційні, вольові, когнітивні та поведінкові структури, які реалізує людина для адаптації до стресових і складних життєвих ситуацій; інструменти, які використовуються для трансформації взаємодії зі стресовою ситуацією [5, с. 421].

До ресурсів стресостійкості зараховують: фізіологічні характеристики (сприятлива генетична схильність, відсутність захворювань тощо); психологічні особливості (впевненість у собі, самовладання та адекватна самооцінка); когнітивні характеристики (загальна ерудиція та здатність до навчання, конструктивні переконання, навички тайм-менеджменту); соціальна підтримка; матеріальне благополуччя. Важливе значення мають і профілактичні заходи (позитивне ставлення до себе, уміння конструктивно використовувати соціальну підтримку). Розвиток таких ресурсів в особистості підвищує  впевненість у своїх силах.

Особистісні ресурси впливають на успішність соціально-психологічної адаптації особистості в кризових ситуаціях і складних життєвих умовах і визначаються здатністю до побудови інтегрованої поведінки. Чим більш розвинені адаптаційні ресурси особистості, тим більше шансів зберегти власну працездатність під впливом психогенних факторів зовнішнього середовища. У відповідь на дію різноманітних стресових факторів у студента може виникнути низка стресових реакцій, які є пристосувальними реакціями всього організму та які сприяють відновленню стану рівноваги і забезпечують нормальну життєдіяльність. Так створюється особистісна модель подолання стресу, заснована на конструюванні внутрішніх суб’єктивних умов.

Висновки. У зв’язку зі збільшенням кількості стресових факторів, що впливають на учбову діяльність, фізичне та психічне здоров’я студентів у воєнний час, все більшої актуальності набувають проблеми збереження та відновлення психічного здоров’я, підвищення їх соціально-адаптивних можливостей. Стрес є невід’ємною частиною життя студентів і є відповіддю організму на екстремальні умови, які порушують емоційну рівновагу. Стресові стани змінюються з часом і мають різну інтенсивність.

Для збереження та відновлення психічного здоров’я студентів, психологічної та емоційної підтримки та підвищення стресостійкості вкрай необхідні форми, методи та прийоми навчання у ЗВО. Індивідуально підібрані фахівцями форми, методи та прийоми спроможні підвищити стресостійкість студентів, активізувати здатність адаптуватися до стресових факторів, створити умови для «прийняття» зміненої реальності тощо.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у більш детальному вивченні основних вправ і технік, які необхідні для нормалізації переживань студентів в умовах війни.

 

Список використаних джерел

 

1.     Амельченко М. М., Крутолевич А. Н. Стрес та розвиток стресостійкості у педагогів. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія «Психологія». 2020. Том 31(70). № 3. С. 94-99.

2.     Березняк К. М., Накорчевська О. П., Васильєва О. А. Психологічні особливості адаптації студентів до навчання в умовах війни. Перспективи та інновації науки. 2022. № 10(15). С. 401-411.

3.     Іванова С. П. Психологічна стійкість особистості як фактор протидії негативним впливам. Освіта та суспільство. 2009. 62 с.

4.     Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості особистості. Київ : Ніка-Центр, 2007. 432 c.

5.     Твердохлєбова Н. Є., Євтушенко Н. С. Формування психологічної безпеки студентів у сучасних умовах навчання. Актуальні питання у сучасній науці. № 1(1). 2022. С. 421-428.