Деркач В. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО У СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

Деркач Валентина

селище Павлиш, Олександрійський район, Кіровоградська обл.

Роль та значення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у соціально-психологічному забезпеченні освітнього процесу

Aвтор аналізує науково-педагогічні праці В.О. Сухомлинського, протоколи психолого-педагогічних семінарів Павлиської середньої школи з акцентом на психолого-педагогічну характеристику учнів, досліджує внесок видатного педагога сучасності у дитячу і педагогічну психологію. Презентує роботу вчителів та психолога освітнього закладу, які забезпечують психологічний супровід освітнього процесу. Розкриває важливість збереження і зміцнення психічного здоров’я педагогів та вихованців.

Ключові слова: психологічний семінар, психолого-педагогічна характеристика, особистість учня, педагогічна психологія, психологічна культура, психічна культура, психологічні особливості.

In the article the author is analysing scientific-pedagogical works by Vasyl Sukhomlynskyi, records of psychological-pedagogical seminars of Pavlysh secondary school with a focus on psychological and  pedagogical profile of pupuls, studies the contribution of an outstanding educator of the present to children's and pedagogical psychology. Presents the work of the teachers and the psychologist of an educational institution who provide psychological assistance of educational process. Reveals the importance of saving and strengthening of mental health of educators and pupils.

Key words: psychological seminar, psychological and  pedagogical profil, personality of a pupil, pedagogical psychology, mental culture, psychological peculiarities.

Вступ. Соціально-психологічному забезпеченню освітнього процесу видатний педагог сучасності В.О.Сухомлинський приділяв особливе значення. Переконливим доказом цього є  його книги «Павлиська середня школа», «Сто порад учителеві», «Розмова з молодим директором», «Народження громадянина».

Вивченню цієї проблеми велику увагу приділяли відомі вчені Л. Березівська, А. Богуш, О. Савченко, О. Сухомлинська та ін. Але в умовах сьогодення це питання потребує глибокого дослідження та окремого вивчення.

Аналіз науково-педагогічних праць В.О.Сухомлинського є переконливим свідченням того, що учитель-практик надавав психології надзвичайно важливого значення в організації освітнього процесу. «Без психології нема і педагогіки…», – наголошував наш земляк. Поєднання педагогіки і психології у практичній діяльності директора Павлиської середньої школи дало позитивні результати. Він створив чітку систему психологічної освіти педагогів. Особливу увагу своїх колег звертав на врахування психологічних особливостей учнів у освітньому процесі, дбаючи про те, щоб «психологія   була   справжнім  компасом  у   практичній   роботі    колективу» [3, с. 455].

Виклад основного матеріалу. З метою всебічного пізнання особистості учня В.Сухомлинський всіляко спонукав учителів до поглиблення психологічних знань. Із цією ж метою у Павлиській школі з вересня 1965 року він організував проведення психолого-педагогічних семінарів, до участі в роботі яких залучалися усі педагогічні працівники, а інколи і батьки учнів, психолого-педагогічні характеристики яких розглядалися.

Психолого-педагогічні семінари, на глибоке переконання  вчителя-практика, відігравали важливу роль у вивченні особистості школяра. Вчителі, які працювали з видатним педагогом, розповідають про особливості підготовки до організації роботи психологічного семінару. В.О.Сухомлинський на засіданнях педагогічної ради виступав із лекціями з актуальних питань педагогічної психології, розповідав про дослідження вчених-психологів. А згодом почав активно залучати вчителів до індивідуального читання психологічної літератури. І тільки після того, як директор зрозумів, що його колеги мають необхідні знання і виявляють неабиякий інтерес до психологічної науки, запропонував 14 вересня 1965 року провести перше заняття семінару.

У книзі «Розмова з молодим директором» видатний педагог зазначав: «Психологічний семінар, заняття якого проводяться приблизно раз у півтора місяця, присвячується дитині. Один із класних керівників робить грунтовну педагогічну характеристику учня… Спробуйте доручити вчителеві таку доповідь, і ви побачите, яка велика педагогічна культура вимагається від нього, щоб розповісти про дитину все, що треба обов’язково знати про неї.» [3, c. 447]

Із 1965 по 1970 рік у Павлиській школі під керівництвом  В.Сухомлинського було проведено 40 семінарів, протоколи яких зберігаються у педагогічно-меморіальному музеї. Доповіді, з якими виступав на семінарі директор, стосувалися психічного розвитку дитини і були спрямовані на всебічне вивчення педагогами особистості учня, сприяли соціально-психологічному забезпеченню освітнього процесу. Назву лише кілька тем:  «Питання психологічної культури уроку»,  «Психічні особливості підлітків», «Психологічні основи швидкого читання», «Про етичні бесіди і їх вплив на свідомість і почуття учнів», «Засоби виховного впливу на учнів», «Про виховання совісті».

Висвітлюючи питання психологічної культури уроку на засіданні психолого-педагогічного семінару 26 січня 1966 року, В.О. Сухомлинський наголошував: «Характер, тон і стиль взаємовідносин вчителя і учнівського колективу, вчителя і учня – одне з найважливіших питань педагогічної культури. Найсерйозніший недолік цих відносин крик учителя… Навіть підвищення голосу, не говорячи про крик, веде до нервового збудження, яке стає постійним. Постійне збудження, нервозність веде до притуплення уваги… В обстановці постійного збудження, учень вже нічого не сприймає і не запам’ятовує. Наш час вимагає особливого підходу до виховання. Треба впливати на дитину вдумливим словом, а не криком, переконувати, а не примушувати. Ігнорування цієї вимоги приводить до різкого збільшення нервових захворювань. Треба розповідати підліткам, про особливості психічного життя людини. Учень повинен знати сам себе, щоб уміти виховати себе».

У розділі «Психічна культура» книги «Народження громадянина» В.О.Сухомлинський зазначав, що «знання психічної культури – це не короткий конспект психології. Я б назвав ці знання азбукою самопізнання й самоутвердження, культурою духовного світу особистості… Дуже важливо, щоб пізнання азів психічної культури одухотворювало підлітків, утверджувало в них оптимізм, віру в свої сили» [4, с. 93].

«Для виховання учня, – зазначав всесвітньо відомий педагог, – учителю необхідно добре знати його психологічні особливості, глибоко вивчати і знати вікову і педагогічну психологію». Тому, всі вчителі Павлиської школи проводили психолого-педагогічні спостереження, вели особисті журнали.

Творчо використовуючи педагогічну спадщину В.Сухомлинського, його практичні та наукові рекомендації, вчителі освітнього закладу докладають значних зусиль для вивчення індивідуальних та психологічних особливостей вихованців, забезпечують психологічну підтримку усіх учасників освітнього процесу, оскільки сьогодні діти постійно перебувають у стресовому стані.

Профілактичну діяльність психолог в освітньому закладі, спрямовує на запобігання виникненню психологічних проблем та підтримку психічного здоров'я учнів, проводить  тематичні лекції, тренінги для учасників освітнього процесу  з питань психологічного здоров'я, стресу та способів його подолання,  публікує інформаційні матеріали на шкільному сайті.  Проводить психологічну діагностику учнів для виявлення їхніх потреб, проблем та індивідуальних особливостей. Надає індивідуальні та групові  консультації з питань подолання стресу через наслідки воєнного конфлікту.

Важливе значення для стабілізації психоемоційного стану учнів та їх налаштування на освітню діяльність у сучасних умовах є проведення «годин психолога». Так із метою підтримки ментального здоров’я,  стабілізації психоемоційного стану здобувачів освіти та зміцнення стресостійкості проводяться заняття з елементами тренінгу: «Психічне здоров’я. Як його зберегти?», «Стрес. Методи запобігання стресу», «Як  зняти емоційну напругу?»,  «Піклуйся про себе», «Зрозуміти себе та інших – це важливо".

Психічне здоров’я педагога є необхідною умовою його активної життєдіяльності, оскільки  позначається на здоров’ї  учнів та на результатах усієї роботи, реалізації як фахівця, розвитку  творчого потенціалу. Тренінги для вчителів під час воєнного конфлікту  корисні для їхнього психологічного благополуччя, гармонізації психічного стану  та здатності ефективно працювати з учнями. З учителями проводяться семінари-тренінги «Перша психологічна допомога», «Психологічне благополуччя педагога», «Психоемоційна підтримка вчителів у стресових ситуаціях», «Ментальне здоров'я: як зберегти себе під час війни», «Збереження психічного здоров'я педагога».

Для емоційного розвантаження дитини, зняття нервового збудження, зниження рівня агресії, тривожності психолог вдало використовує можливості ресурсної кімнати. Проводить арттерапевтичну роботу з дітьми, які переживають стрес через воєнні події. Арттерапія є ефективним методом психологічної підтримки, який дозволяє дітям виразити свої емоції та досвід через творчість.

Кожна дитина, яка приходить у ресурсну кімната, має свої уподобання. Одним більше подобається гратися з м’яким конструктором, іншим – працювати на інтерактивній панелі IQTouch. Молодші школярі люблять малювати в  пісочниці з підсвіткою. І це чудово, адже пісочниця є потужним інструментом для вираження емоцій, дослідження внутрішнього світу та розвитку самосприйняття. Вона дає можливість дітям створювати світ, який відображає їхні думки, почуття, фантазії та досвід. Допомагає стабілізувати та поліпшувати психоемоційний стан  сучасна  інтерактивна підлога…

Психологи радять учням всі свої думки, тривоги, проблеми записувати на папері для усвідомлення та переживання негативних емоцій. Тому традиційним стало проведення у ліцеї конкурсу патріотичної поезії. Ось кілька віршів цьогорічних переможців:

Я хочу жити… 

Я хочу жити в мирній Україні,

І бачити оцей вишневий сад,

І діти щоб не підривалися на міні,

І не вмирав відважний наш солдат.

 

Я хочу з друзями піти до школи,

Учитись, мріяти і просто вільно жить.

Й не чути звук сирени вже ніколи,

Й не бачити ракету, що летить…

 

Я хочу ще дитиною побути,

Щоб тато вдома був, життю радів.

І цю війну, як сон страшний, забути,

І щоб дідусь від горя не сивів.

 

Я точно знаю, що моя країна

Здобуде перемогу у цей рік.

Розправе крила і всміхнеться Україна,

І буде незалежною повік.

Шимченко Анастасія

 

Війна

Війна… Яке страшне це слово,

Всім людям лихо принесло.

Моє дитинство так раптово

В ту мить далеко десь втекло…

 

Я  не забуду  вже ніколи,

Як важко дім свій покидать,

Коли у Харків так раптово

Ракети ворог став пускать…

 

В житті моєму все змінилось:

І школа, й друзі, і житло.

Так в Павлиші ми опинились,

Я тут відчув людське тепло.

 

Спочатку був і страх, і розпач,

І злість, і паніка, і в серці біль,

Вночі , як камінь, в грудях плач.

Чому? За що? Я так не розумів…

 

Що рятувало? Ніжні руки мами

І татове надійне і міцне плече,

Бабуся і дідусь ще поряд  з нами.

Здається, біль уже не так пече…

 

І нові друзі – теж моя підтримка,

Розмови щирі, тепле слово і добро.

І я вже в  цьому світі не билинка,

В моєму серці щось нове зросло.

 

Тепер я вірю: вистоїть мій Харків,

І я додому  скоро повернусь.

І без виття сирен пройдуся парком,

І усім людям щиро усміхнусь.

Амірхонов Амір 

Сьогодні найважливішими напрямами роботи класних керівників є психологічна та емоційна підтримка дітей, навчання їх правил поведінки в умовах воєнного стану. Тому наставники вдало використовують такі форми роботи як бесіди, ігри, спілкування з елементами тренінгів, перегляд та обговорення презентацій, відео, документальних фільмів.

Наприклад: гра «На жаль - на щастя» (кожен учень бере участь у цій грі: 1 учень – на жаль, я був змушений покинути рідне місто через війну; 2 учень – на щастя, ти перебуваєш у безпеці разом зі своїми рідними; 3 учень – на жаль, я відчуваю страх, коли чую сповіщення про повітряну тривогу; 4 учень – на щастя, в цей час ти можеш слухати улюблену музику або спілкуватися із своїми друзями і т.д.).

Класні керівники організовують нові ритуали спілкування. Тактильний контакт важливий для людей, а діти, які знаходяться в стресовій ситуації, потребують його якнайбільше. Тому обійми при зустрічі чи прощанні з учнем – це невід’ємний елемент сьогодні.

Учителі-філологи для підтримання ментального і психічного здоров’я своїх вихованців більше уваги приділяють говорінню учнів: усний твір, діалог, власне висловлювання, есе. Пропонують теми, які є важливі для них або такі, які потребують роздумів. Наприклад: «Що я (літературний герой) відчуваю (відчуває), коли…», «Що я зроблю, коли закінчиться війна», «Яке буде моє життя через 20 років». Саме останні теми спонукають дітей планувати своє життя, отже бачити майбутнє.

Висновки. На підставі науково-педагогічних праць В.Сухомлинського, аналізу протоколів психологічних семінарів, очевидно, що соціально-психологічному забезпеченню освітнього процесу у Павлиській середній школі видатний педагог сучасності приділяв особливе значення. Його внесок у дитячу і педагогічну психологію є безцінним. Творчо впроваджуючи педагогічну спадщину земляка вчителі освітнього закладу докладають значних зусиль для більш ґрунтовнішого дослідження його внеску у вітчизняну психологію.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Книга протоколів засідань психологічного семінару Павлиської СШ, 1966 р.

2.       Книга протоколів засідань психологічного семінару Павлиської СШ, 1968 р.

3.       Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти т. – Т.4. – К. : Рад. школа, 1976. – 640 с.

4.       Сухомлинський В.О. Народження громадянина – К. : Рад. школа, 1970. – 288 с.

5.       Сухомлинська О.В. Школа Сухомлинського у Павлиші – погляд крізь призму часу : науково-популярне видання / О.В. Сухомлинська. – К. : Педагогічна думка, 2013. – 124 с.