Студенець О. АРТТЕРАПІЯ ЯК ОДНА ІЗ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Студенець Олена

м. Хмельницький

АРТТЕРАПІЯ  ЯК ОДНА ІЗ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Представлено обґрунтування  актуальних питань щодо арттерапії як однієї  з сучасних технологій  корекційної роботи педагога  з дітками. Значення позитивного впливу  на стан психологічного і фізичного здоров’я дітей дошкільного віку в умовах воєнного стану.

Ключові слова: війна, корекційна робота, випробування, роздуми, тривоги, переживання, психологічні порушення, страх,  руйнування цінностей, подолання небезпеки, особисті ресурси.

The article presents the substantiation of current issues regarding arttheapy as one of the modern technologies of  correctional work of a teacher  with children, the value of a  positive influence on the state of psychological and physical health of preschool children in the  conditions of martial law.

Key words: war, correctional work, trials, thoughts, anxieties, experiences, psychological disturbances, fear, broken destinies, horrors, destruction of values

Вступ. Війна – це стрес не тільки для дорослих, які все розуміють, але й для дітей. Відчуття небезпеки, тривоги, переривання звичних рутин, постійні зміни та рух – усе це може злякати дитину, викликати нерозуміння і дискомфорт. Саме діти під час воєнних дій є однією з найуразливіших категорій і потребують психологічної підтримки. Психосоціальна робота спрямована на відновлення втраченої психосоціальної рівноваги, на пошук ресурсів особистості і ресурсів соціального середовища для подолання труднощів у життєвій ситуації [1]. Першочерговим завданням кожної громади є забезпечення максимального захисту дітей під час повномаcштабного вторгнення на територію нашої держави. Ситуації бувають дуже різними: приїжджають родини з дітьми в пошуку прихистку, діти можуть втратити батьків внаслідок бомбардувань або боїв тощо. Спільними надається гуманітарна, психологічна, юридична допомоги тощо. Психосоціальна робота спрямована на відновлення втраченої психосоціальної рівноваги, на пошук ресурсів особистості і ресурсів соціального середовища для подолання труднощів у життєвій ситуації.

Постановка проблеми. Одне з головних завдань , це  така організація освітнього процесу, за якої не лише зберігатиметься високий рівень розумової працездатності  дітей, а й зміцнюватиметься їхнє здоров’я. Основна програма приділяє особливу увагу впровадженню в освітньо-виховний процес здоров’язбережувальних технологій, що дають змогу проводити оздоровлення в цікавих різноманітних формах, забезпечують фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя  малюків. Цю болісну тему досліджують і науковці – Н. Андрусишин, О. Балакірєва, М. Бачинська, Т. Бондар, О. Бородін, О. Василенко, Т. Доронюк, Ю. Корнєв, Е. Лібанова, І. Локтєва, О. Осінкіна, У. Садова та ін. Підґрунтям для розв’язання даної проблеми стали праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як Ю. Арутюнян, Ю. Бромлей, Дж. Беррі, В. Грищенко, О. Зайцева, І. Звєрєва, А. Капська, Ю. Моргун, О. Малиновська, Я. Овсяннікова, О. Ольхович. Дослідження  показують, що негативні звістки можуть підвищувати рівень тривоги, почуття страху у дітей[2]. Спостерігання за стражданнями інших насправді може викликати  відчуття болю. Тому важливо максимально приділяти належну  увагу дітям та піклуватись про їхнє здоров’я.

«Дитина – дивовижна і неповторна краплинка чистої, живої, джерельної води, яку треба берегти, цінувати, любити, і лише тоді вона перетвориться в дивовижну, повноводну річку, бездонне море, повноводний океан, - океан почуттів, емоцій та вражень…» В.О.Сухомлинський.  На сьогоднішній день, багато вчених займаються дослідженням даної теми, що дозволяє краще зрозуміти ситуацію та розробляти нові підходи до психологічної підтримки. Проте, ще більше роботи потрібно зробити для того, щоб забезпечити належну підтримку для всіх людей, які постраждали від війни. І безперечно у цьому надаємо перевагу саме арттерапії як однієї  з сучасних технологій  корекційної роботи педагога  з дітками дошкільного віку.

Здоров’язбережувальна  спрямованість освітнього процесу – важлива вимога Базової програми і самого сучасного життя з його згубним впливом на організм людини. Реалізовувати це завдання, зокрема, допоможе інтегрування в життєдіяльність дітей ефективних розвивально-оздоровчих технологій[4]. Сьогодні проблеми збереження здоров’я дітей набувають  особливої актуальності, оскільки дедалі помітнішою стає тенденція до погіршення його стану. Обсяг пізнавальної інформації, яку отримують малюки в дошкільному дитинстві, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводить до перевтоми, що негативно позначається на стані здоров’я дітей.

 Здоровя’збережувальні технології – це технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та виховання дітей  навчальному закладі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей дітей та гігієнічних норм; відповідність навчальних та фізичних навантажень можливостям дитини. Ще древні мудреці вважали, що мистецтво і творчість лікують душу і тіло. Арттерапія – лікування мистецтвом. І саме арттерапія поєднує використання різних видів образотворчості: малюнка, живопису, монотипії, мозаїки, колажу [3]. Перевага цього методу – відносна простота в застосуванні, багатство матеріалів, можливість поєднувати його з будь-якими іншими психотерапевтичними методами, серед яких: музикотерапія, танцювальна терапія, казкотерапія, кольоротерапія, пісочна терапія.

Виклад основного матеріалу. Усі види мистецтва мають оздоровчий вплив на здоров’я дітей. Так, усім дітям необхідне щодня малювання, особливо з елементами фантазування. Небажання малюка малювати має насторожити дорослого, замислитися про причину відмови. У чому ж переваги арттерапії?

1.   Арттерапія не має обмежень у використанні, оскільки не вимагає наявності особливих здібностей до образотворчої діяльності чи художніх навичок, тож підходить кожному.

2.   Як засіб невербального спілкування вона особливо цінна для тих, кому важко передати свої переживання словами.

3.   Арттерапія як засіб вільного самовираження та самопізнання передбачає атмосферу довіри, високої толерантності, уваги до внутрішнього світу людини.

4.   Дає значний позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, впевненість у своїх силах.

Основні види арттерапії: сміхотерапія, музикотерапія, казкотерапія танцювально-рухова терапія, драмотерапія, бібліотерапія, кольоротерапія, пісочна терапія, працетерапія (трудова), акватерапія. Аромотерапія та релаксотерапія (індивідуально).

         Кольоротерапія. Людину все життя оточують кольори. Часто вони впливають на наш настрій, самопочуття. Діти дуже чутливі до кольорів. Ще в утробі матері немовля позитивно сприймає червоно-рожеве оточення, в якому перебуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню енергії Сонця, гармонізації почуттів та думок. Запропонуйте дітям обрати кольорову картку, яка їм подобається найбільше, а потім визначте, чи відповідають їхні почуття обраному кольору. Орієнтовні емоційні значення кольорів:

-       червоний – щастя, Любов

-        жовтий – радість, тепло

-       зелений – спокій, життя та здоров’я

-       синій –   зосередженість

-       голубий – замріяність, символ віри та волі

-       помаранчевий – радісне здивування

-        сірий – сум

-       коричневий – утома

-       білий – чистота

-       чорний - захист і стиль

         Діти  незалежно від національності і місця проживання надають перевагу однаковим кольорам – червоному, жовтому, зеленому. Менш популярні у них синій, фіолетовий. Яскраві кольори радують, приваблюють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може навіть лікувати. А саме як різні кольори впливають на організм.

         Зелений колір – помічний при перевтомі та головному болі, заспокоює нервову систему. Червоний колір – ніби випромінює тепло, активізує сили організму та навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин. Але з ним треба бути обережним: тривала його дія може призвести до перевтоми та роздратування. Жовтий – колір радості та оптимізму. Сприяє зміцненню нервової системи та зору. Якщо довго дивитися на жовтий колір, то швидше відійдуть погані думки, поліпшиться настрій. Оранжевий колір – корисний при порушеннях шлунково-кишкового тракту, стимулює роботу щитовидної залози, підвищує апетит.  Голубий колір – знімає стрес і нервове напруження, заспокійливо діє на організм, знижує артеріальний тиск. Синій колір – ефективний у боротьбі зі стресом. Кажуть: якщо довго дивитися на синє, минає біль. Цей колір також заспокійливо діє на очі. Фіолетовий і бузковий – за характером впливу подібні до синього та голубого. Це кольори благородства. Нестача цього кольору може спричинити депресію, тож коли інколи дитина віддає перевагу фіолетовому і бузковому, це може бути сигналом про душевний дискомфорт.

         Пісочна терапія. Пісок і вода – найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Пісок „поглинає” негативну енергію, „очищає” енергетику людини, стабілізує її емоційний стан. Перші знайомства малюків відбуваються у пісочниці. Заняття та ігри з піском підносять настрій, викликають емоції радості, спонукають до діяльності. У процесі ігор з піском діти стають більш упевненими та здатними долати труднощі; у них розвиваються тактильно-кінестетична чутливість і дрібна моторика рук. Роботу з піском доцільно починати з ігор на розвиток тактильно-кінестетичної чутливості та дрібної моторики рук. Тактильно-кінестетичні відчуття – це відчуття, які ми отримуємо через рецептори на шкірі. Вони тісно пов’язані з розумовими операціями, з їх допомогою ми пізнаємо світ.

Танцювально-рухова терапія. Танець – один з видів рухової терапії, який, зокрема, дає дитині також можливість самовиражатися, само реалізовуватися, передавати свої емоції та почуття. Використання музичних творів поглиблює емоційне сприйняття, вивільнює почуття, що дістає своє вираження в русі, а це в свою чергу, сприяє особистісному розвитку та самореалізації, кращому розумінню власного „Я”. Виразні рухи людини – обов’язковий компонент емоцій. Немає такої емоції або переживання, які б не передавалися в рухах, і не лише в міміці, а й у жестах рук, рухах ніг, голови, тулуба, напруженні або розслабленні мускулатури, характері й темпі дихання тощо. Через виразні рухи юдина може усвідомити свій внутрішній стан, а також повідомити іншого про свої переживання, наміри, сподівання. Через танець можна виразити все, навіть те, що неможливо висловити словами. Він дає дитині змогу краще усвідомити можливості власного тіла, не лише поліпшує фізичне та емоційне здоров’я, а є ще й улюбленою розвагою. Педагог, спостерігаючи за групою під час танцю, оцінює сильні і слабкі сторони репертуару рухів учасників, після чого визначає, які з них змінити або вдосконалити.

      Сміхотерапія. У народі кажуть: „Сміх – це здоров’я”. Справді, він допомагає зняти стрес, підняти настрій, сприяє виділенню потрібних гормонів в організм, задіює м’язи обличчя та тіла людини. Наука про сміх – гіотологія – стверджує, що сміх позитивно впливає на фізичний розвиток дітей. Дві тисячі років тому Гіппократ в одному з творів акцентував увагу на користі сміху, розглядаючи його як лікувальний засіб.  Виявляється сміх буває різним: веселим і отруйним, радісним і сумним, розумними і недоречним, іронічним і щирим. Щоб діти росли здоровими, веселими, слід впроваджувати в освітньо-виховний процес „хвилинки-смішинки”, розваги, гуморини, що викликають позитивні емоції. Елементи сміхотерапії корисно використовувати під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз чи на перервах між заняттями тощо.

    Казкотерапія. Казкові фольклорні сюжети – своєрідні матриці, що відображають головні душевні та суспільні конфлікти людей. Споконвіку старші покоління передавали в казках своїм нащадкам мрії про нездоланність Добра і Правди, про щасливе життя. У них гармонійно поєднуються реальне і фантастичне. У процесі роботи над казкою у дітей розвивається творчість, уява, позитивні емоції, що має величезний вплив на формування духовно здорової, компетентної особистості. „Цілющі” властивості казки покладено в основу цілого напряму сучасної психотерапії – казкотерапії. Казкотерапія спонукає шукати відображення казкових подій у поведінці людей, проблемах і способах їх розв’язання у реальному житті. Діти дуже люблять казки. У казковій формі легше побачити та зрозуміти свої вади й проблеми. Казковому персонажеві простіше придумати вихід із складної ситуації, адже в казці все можливо! До того ж, як відомо, казки завжди добре закінчуються.

    Мета казкотерапії – допомогти людині побачити не так реальний світ, як враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його, вони шукають у реальному світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповідають їхнім почуттям. Це називається метафорою. Саме метафоричною мовою говорить наша психіка, а точніше – права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця півкуля мозку відповідає і за наше здоров’я.  Значення мудрої, доброї казки у вихованні дітей важко переоцінити. Адже це не лише скарбничка мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і творчого потенціалу дитини.

      Музикотерапія. Музика – невід’ємна складова нашого буття. Вона робить життя змістовнішим, веселішим, цікавішим, збагачує різними емоціями. У дитсадку діти чи не найбільше полюбляють музичні заняття, розваги, свята, музичні паузи. Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності. Музику можна використати для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, руховими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих способів пізнання світу. Дитячі музичні ігри супроводжуються музично-поетичними вставками, кожна з яких має своє призначення – повідомляє про початок гри або якийсь її етап, коментує події тощо [3]. Колискові пісні також можна проводити як дитячі музичні ігри, що допомагають заспокоїти дитину, розслабити її, зняти зайве емоційне напруження – у цьому й полягає їхня терапевтична дія. У повсякденному житті малят слід використовувати найбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров’я.

Висновки. Здоров’ятворчі та здоров’язбережувальні технології можна використовувати у різних організаційних формах роботи, у повсякденні, інтегруючи їх у різні види діяльності[5]. У повсякденному житті малят слід використовувати найбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають нашим дітям велике задоволення… І звісно, головне мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров’я… І в цьому домінуюча заслуга арттерапії.                            

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білім Г. Активний руховий режим – один із основних компонентів формування навичок здорового способу життя. Здоров`я та фізична культура.  2009.  № 34. С.10.

2.  Ващук С. Потреба бути здоровим. 2006.  № 39. С. 18.

3. Гладощук О. Здоровий спосіб життя: виховання та контроль.  Вища освіта України. 2007.  № 1. С. 99.

4. Обиденна В. Комплексний підхід до оздоровлення. Дошкільне виховання. 2010. № 2. С. 15.

5. Тішакова Л. Система оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі. Практика управління закладом освіти. 2009. № 12. С. 29.