Шваєнко А., Тарасова К. АКТУАЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПОРАД ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО ПОДОЛАННЯ ЛІНІ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВСП «РІВНЕНСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ НУВГП»

 

    ШваєнкоАлла, 

Тарасова Катерина

      м. Рівне 

АКТУАЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПОРАД ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО ПОДОЛАННЯ ЛІНІ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВСП «РІВНЕНСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ НУВГП»

Розглянуто актуальність праці «Сто порад учителеві» Василя Сухомлинського, акцентуючи увагу на пораді під номером 99 «Як подолати лінь». Проаналізовано анкетування учасників освітнього процесу у коледжі для визначення ліні. Запропоновано техніки психологічної самодопомоги з метою подолання ліні.

Ключові слова: лінь, педагогічний пошук, якість вчителя, компетентісний потенціал, суб’єкт освітнього процесу, «Сто порад учителеві» Василя Сухомлинського. 

The relevance of Vasyl Sukhomlynskyi's work "One hundred tips for the teacher "was considered, focusing attention on the advice number 99 "How to overcome laziness". The survey of the participants of the educational process at the college was analyzed to determine laziness. Psychological self-help techniques to overcome laziness were proposed.

Key words: laziness, pedagogical search, teacher’s quality, competent potential, subject of the educational process, Vasyl Sukhomlynskyi's "One hundred tips for the teacher".

Вступ. Педагогічний талант, гуманізм та творчий пошук – це саме ті характеристики, які найкраще розкривають зміст та цінність праць Василя Сухомлинського. Актуальність настановних ідей корифея педагогіки знайшли своє відображення у практичній діяльності вчителя не лише у ХХ, але й у ХХІ столітті. Актуальність педагогічних порад залишаються значимим педагогічним пошуком вчителів та науковців сучасності.

Історіографія дослідження спадщини Василя Сухомлинського складають праці таких українських науковців, як: Наталія Бухлова, Іван Бех, Лариса Березівська, Неллі Бондаренко, Алла Королюк, Олександр Міхно, Юлія Павленко, Григорій Пустовіт тощо. Вони прагнуть не лише до пошуку раціональних глибинних педагогічних ідей, але й адаптувати їх до реалій українського освітнього сьогодення, наголошуючи на актуальності педагогічних порад Василя Сухомлинського.

Мета дослідження: проаналізувати «Сто порад учителеві» Василя Сухомлинського, провести анкетування учасників освітнього процесу у коледжі щодо визначення ліні, застосувати техніки психологічної самодопомоги з метою подолання ліні.  

Виклад основного матеріалу. Педагогічна методологія, проблематика, поради Василя Сухомлинського – це класика не лише педагогічної думки України, але й світу. «Промовисті цифри: у світ вийшло понад 50 книжок Сухомлинського загальним тиражем понад 12 мільйонів примірників; його праці перекладені 56 мовами країн світу» [4 c. 5]. Педагогічні ідеї та практика звернені до найважливіших проблем сучасності, відзначаються новаторським характером, науково обґрунтовані й методично досконалі, чим зумовлений надзвичайний інтерес до численних книг та статей видатного педагога.

Зокрема праця Василя Сухомлинського «Сто порад вчителеві», яка написана у період 1965-1967 років. Спочатку уривки праці друкувалися у журналі «Народна освіта» (1969 рік, № 5,6,9) та у газеті «Радянська освіта» (1971 та 1972 роках). У 1976 році вперше праця була опублікована українською мовою в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога. Вдруге вийшла друком книга «Сто порад учителеві» у 1988 році як передрук з п’ятитомного видання.

«Сто порад учителеві» – «Книжка підказана сотнями зустрічей і бесід з молодими вчителями, які тільки починають працювати, тисячами листів від них, що їх одержав, працюючи в Павлинській середній школі» [5 c. 3], – так написав Василь Сухомлинський про свою працю. Він наголошував на якості самого вчителя, його духовну й фахову складову, компетентісний потенціал, наскрізні педагогічні та змістові наголоси педагогічної роботи та активності вчителя. Крім того, Василь Сухомлинський звертав увагу й на учня, як на суб’єкта освітнього процесу, писав про мотивацію та наснагу до освіти та самоосвіти, доброчесність та відвертість, самовиховання у праці та навчанні, фізичний та моральний розвиток, духовне вдосконалення, виховання пам’яті, мислення розумових сил дітей, які стануть учнями, студентами, професіоналами, а головне – людиною з активною громадянською позицією.

«Сто порад учителеві» – це книга не лише порад, але й рекомендацій, настанов, пріоритетів, векторів навчання та виховання учнів, що пропонує Василь Сухомлинський, описуючи в коротких, ємких та концентрованих статтях-відповідях з метою осмислення та застосування у педагогічній діяльності, поставивши в пріоритет з-поміж усього питання: «Як?», яке зустрічається 42 рази на сто порад у книзі. Василь Сухомлинський пише: «Питання про те, як розкрити свої здібності в благородній справі виховання молодого покоління, як знайти себе в цій, одній з найцікавіших, найскладніших, найгуманніших спеціальностей – хвилююче питання, воно повторюється в сотнях листів і бесід, знайти відповідь на нього прагне і сімнадцятирічна дівчина, яка тільки-но закінчила середню школу, і випускник педагогічного інституту, і педагог, який уже пізнав першу радість успіху і першу гіркоту невдачі» [5 c. 4].

Наприклад: «Як запобігти виснаженню нервових сил у процесі повсякденної діяльності» [5 c. 16], «Як вести учнів від фактів до абстрактних істин» [5 c. 51], «Як читанням розвивати знання» [5 c. 73], «Як добитися, щоб учні були уважними» [5 c. 109], «Як розвивати мислення й розумові сили дітей» [5 c. 126], «Як виховувати пам'ять» [5 c. 127], «Як добитися, щоб слово вихователя доходило до серця вихованця» [5 c. 156], «Як добитися, щоб батько і мати як вихователі виступали в єдності» [5 c. 160], «Як спонукати до самовиховання у фізичній культурі» [5 c. 257], «Як боротися з лінощами» [5 c. 299] тощо.  

Актуально та сучасно звучить порада «Як подолати лінь». Адже таке явище як лінь є проблемою не тільки ХХ століття, коли жив й творив Василь Сухомлинський, але й ХХІ століття, яке дає безліч можливостей, на жаль, проявляє в учнів пасивність, апатію, депресію, прокрастинацію, нігілізм, тривожність, що виступає наслідком синергії та протистояння активної громадянської позиції, негативно відображаючись у навчанні, волонтерській діяльності, спортивній активності, творчому підході вирішення викликів сучасного глобалізаційного світу. А лінь, ніби бар’єр, через який важко переступити, вийти із зони власного комфорту, уникаючи можливості розкриття талантів, професійної реалізації, становлення як особистості.

Василь Сухомлинський пише: «Лінощі – це дитя неробства й пустого проведення часу» [5 c. 299]. Тобто лінь виступає наслідком відсутності мотивації, натхнення, бажання навчатися, комунікувати, налагоджувати соціальні контакти, працювати. Більше того, лінь проявляється на рівні внутрішньо-особистісного конфлікту боротьби між складовими: «хочу – не хочу», «можу – не можу», що переростає у інші типи конфліктів між людьми та їх групами.

Чому ж людина лінується? Український педагог дає відповідь на це питання: «Лінивим стає той, чиї бажання в ранньому дитинстві задовольняються турботами старших, а дитині залишається тільки наказувати й капризувати. Ледар народжується там, де все легко дається і людина не знає, що таке важко» [5 c. 300]. Батьки, прагнучи створити комфортні умови життя та навчання, задовольняють примхи та бажання дитині, даючи їй те, чого самі не мали у дитинстві, забуваючи те, що вона сприйматиме це як належне. Створивши дитині атмосферу неробства та безтурботності, задовольняючи всі примхи, бажання і не вимагаючи виконання завдань, доручень та інших активностей, людина стає лінивою, а це, у свою чергу, піднімає пласт глибинних духовно-психологічних проблем виховання як в родинно-сімейному колі, так і у закладах освіти.

Василь Сухомлинський пише: «Лінощі – піна на хвилі безтурботності. Це явище глибоко духовного порядку, його корені ховаються в бездіяльності душі. Лінивим стає той, хто нічого не бере близько до серця. Лінощі часто-густо споріднені з відсутністю почуття власної гідності: людині байдуже, що про неї думають інші» [5 c. 300]. Християни стверджують, що лінь – це один із семи смертних гріхів, поряд з такими гріхами, як: гординя, жадоба, хтивість, заздрість, ненажерливість, гнів. Лінь постає справжньою смертю не тільки тіла, як фізичної оболонки, але й душі, як божественної природи людини. Тому треба працювати над собою, дотримуючись канонів християнської віри.      

Аналіз поняття «ліні» свідчить про те, що лінощі – це процес і результат соціалізації людини до рівня усвідомлення буттєвої сутності перспектив життя, звернення до світового та загальнолюдського досвіду. Стверджуючи, що ліниві люди теж успішні. Французький письменник Ренар Жюль сказав: «За лінь ми покарані невдачами і тріумфом суперників».

Як відвернути та подолати лінь? Василь Сухомлинський дає поради: «Могутній засіб відвернення лінощів – обмеження бажань. З дитинства нехай людина на власному досвіді пізнає суть понять: не можна, треба, можна. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина себе обслуговувала. Людина нехай змалку зазнає труднощів, переборюючи їх напруженням фізичних та духовних сил. Злиття фізичних і вольових сил виховує працьовиту, вольову людину» [5 c. 301]. А ще він пише: «Шлях до відвернення лінощів – у багатстві духовних потреб. Тільки за цією умови, коли вже у дитинстві й особливо в роки юнацтва людина добуває для своєї душі такі потреби, як потреба в радості праці, у книжці, у спілкуванні з іншою людиною, у творенні, у творчості, – вона дістає протиотруту від лінощів. Активне добування потреб як найважливіших духовних цінностей особистості – одна з дуже цікавих проблем педагогічної теорії та практики» [5 c. 301-302].

Англійська народна приказка стверджує: «Не виховуйте дітей, всеодно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе!». Вчителі, спрямовуйте освітньо-виховний процес у русло демонстрації здобувачу освіти власного прикладу дій та слів, роботи та дисципліни, мотивації та відповідальності. Будьте тим прикладом, за яким хочеться йти, наслідувати та надихати інших. Залучайте учнів та студентів до наукових, освітніх та виховних проєктів у ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП».

Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії росії проти України – приклад та засіб національно-патріотичного виховання студентсько-учнівської молоді; проведення класними керівниками виховних різнопланових заходів; щорічна Науково-теоретична конференція педагогічних, науково-педагогічних працівників, студентів та учнів коледжу; вихователями гуртожитку проводяться бесіди, круглі столи, обмін думками щодо основних векторів розвитку й удосконалення духовного виховання мешканців гуртожитку; у бібліотеці коледжу діють постійні та змінні книжково-ілюстративні виставки, різнопланові тематичні матеріали, які наочно демонструють теми про права і свободи людини, ідей соціальної гармонії та толерантності, матеріали про видатних постатей України та світу; флешмоб «Одягни вишиванку – підтримай Україну!» до Всесвітнього дня вишиванки; «Віфлеємська зірка» – етнофестиваль, який об’єднує студентські, учнівські творчі колективи області та покликаний долучитися до національно-культурної спадщини минулого, передачі прийдешнім поколінням традицій українського народу; за сприяння адміністрації коледжу та первинної профспілкової організації студентів і учнів організовуються екскурсійні поїздки місцями історичних, культурних та пам’ятних місць України (міста: Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Дубно, Берестечко, Острог та село Дермань тощо) з відвідуванням музеїв, пам’яток архітектури, культових локацій; реалізація акцій Волонтерського руху коледжу з допомоги Збройним Силам України, який щонайменше тричі на рік формує та надсилає посилки українським військовим, організовує благодійні ярмарки; діяльність музею історії коледжу зі своїми проєктами, лекція та іншими заходами. Це далеко не всі, але знакові активності, які пропонується здобувачам освіти у ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП».

Робота психологічної служби коледжу спрямована на надання психологічної підтримки студентам та учням з процесом адаптації, з метою повноцінного розвитку особистості; надання консультацій при підготовці до здачі сесії, ЗНО/НМТ, проходження практик та в цілому забезпечення комфортного психологічного клімату у коледжі. Ефективними є профілактичні бесіди, години спілкування, тематичні віртуальні подорожі. Практичний психолог надає консультації тим категоріям молоді, які схильні до правопорушень та з «груп ризику» з метою корекції поведінки. Психологічною службою організована тісна співпраця з фахівцями із соціальної роботи Рівненського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, реабілітаційним центром «Здорова країна», Рівненським центром громадського здоров’я, кримінальною поліцією та іншими представниками громадськості. Увійшли в практику модерації тренінгових занять: «Шлях, який обираєш ти», «Способи подолання стресу», «Кроки до дорослості», «Психологія спілкування», «Стреси й емоційне вигорання педагога й здобувача освіти» тощо.

Для досягнення мети дослідження у визначенні ліні було проведено анкетування серед учасників освітнього процесу коледжу. Вибірку досліджуваних становлять 30 осіб (від 16 до 70 років): жінки 50% та чоловіки 50%, які виявили бажання взяти участь у дослідженні. Так, було встановлено, що переважна більшість опитаних  розуміють поняття «лінь», як неробство (47%), та не вважають лінивих людей успішними (44%), а також закликають боротися з лінню (66%). Результати анкетування засвідчили, що опитувані відкладають на завтра те, що необхідно зробити сьогодні (37%), однак намагаються дотримуватися активної життєвої позиції, а не «плисти» за течією (57%). Переважна більшість учасників освітнього процесу знає про освітньо-виховні заходи, які проводяться в коледжі (60%), та бере в них активну участь (47%). Аналіз результатів дослідження дав можливість констатувати, що переважна більшість опитуваних має високий рівень освіченості в подоланні лінощів для  підвищення своєї мотивації, продуктивності та успішно досягти поставлених цілей. Зазначено, що серед осіб більшість  в опитувані відкладає свої справи на потім, що пов’язано з хвилюванням або тривогою, яке притаманне перед початком нової чи закінченням попередньої справи. На основі отриманих результатів для подальшого розвитку  та подолання лінощів необхідно дотримуватися нескладних правил, а саме: дотримання режиму праці та відпочинку, оптимізація робочого часу, боротьба з факторами, що відвертають увагу тощо.

Методи боротьби з лінню за допомогою технік психологічної самодопомоги,  які допоможуть покращити рівень самосвідомості, концентрації, регулювати стрес, а також стимулювати позитивне мислення та мотивацію.

1. Медитація. Вона допомагає навчитися бути більш усвідомленими щодо своїх думок, почуттів та дій, зокрема дозволить побороти лінь. Це дасть можливість залишатися зосередженими та мотивованими, навіть коли ви стикаєтеся з труднощами чи перешкодами.

2. Аутогенне тренування. Цей метод саморегуляції, за допомогою якого можна відновити душевну рівновагу та розслабитись. Він включає вправи, що сприяють поліпшенню фізіологічного стану тіла, зменшенню стресу і підвищенню концентрації.

3. Позитивне мислення. Допомагає справлятися зі стресом та долати перешкоди, зокрема підштовхує до активних дій.

Якщо ці техніки не працюють або потрібна додаткова підтримка, завжди можна звернутися до психолога, який запропонує стратегії та методи для подолання ліні. Пам’ятайте, що немає нічого поганого в пошуку професійної допомоги, якщо ви відчуваєте, що боротьба з лінню стає занадто складним завданням.

Висновки. Проаналізувавши працю Василя Сухомлинського «Сто порад учителеві», проведено анкетування учасників освітнього процесу у коледжі щодо визначення ліні, запропоновано застосувати техніки психологічної самодопомоги з метою подолання ліні, розкриваючи тему актуальності педагогічних порад видатного українського педагога дійшли висновку, що лінь – це стан відсутності мотивації або небажання займатися якоюсь діяльністю, внаслідок чого людина відкладає або повністю уникає справ та обов’язків. Лінь може проявлятися як короткочасне явище або як хронічна проблема. Вона може бути пов’язана також з психологічними факторами та надавати негативний вплив на особисте життя та саморозвиток.

  Психологічні чинники ліні пов’язані з внутрішніми механізмами та переживаннями, які впливають на мотивацію та енергію людини. Одним із ключових психологічних факторів є страх перед провалом чи критикою. Він може змусити людину ухилятися від дій чи ризиків, оскільки вона хоче уникнути потенційного провалу чи негативної оцінки оточуючих, залишаючись у зоні комфорту. Таким чином, страх стає паралізуючим фактором, що викликає лінь.

Інший психологічний фактор – низька самооцінка. Людина, яка не впевнена у своїх здібностях або не вірить у себе, може лінитися, оскільки вважає, що не зможе впоратися із завданням чи досягти успіху. Низька самооцінка змушує людину сумніватися у своїй компетентності, що може призводити до відстрочення завдань та прокрастинації. Робота над зміцненням самооцінки та віри у свої сили допомагає подолати цей психологічний бар’єр та побороти лінь.

Водночас люди із завищеною самооцінкою можуть відчувати, що їм не потрібно докладати зусиль чи працювати над собою, оскільки вони вже й так досягли певних результатів, що також провокує бездіяльність. Важливо знайти баланс і розвивати реалістичну самооцінку, щоб не лінитися та розвиватися.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Бех І. Духовна-глибинна методична евристика у творчості В. Сухомлинського. Нова педагогічна думка. 2019. № 3 (99). С. 3-6.

2.     Бех І. Плекаємо особистість: у діалозі з В. Сухомлинським. Дошкільне виховання. 2020. № 11. С. 3-5.

3.     Пустовіт Г. Методичні засади самовиховання в колективі: ретроспектива педагогічних ідей Василя Сухомлинського. Нова педагогічна думка. 2019. № 3 (99). С. 23-27.

4.     Спогади про Сухомлинського/ Упорядник С.П. Заволока. Київ: Радянська школа, 1990. 224 с.

5.     Сухомлинський В. Сто порад учителеві. Київ: Радянська школа, 1988. 304 с.