Потьомкіна Н. МИСТЕЦТВО ПІДТРИМКИ: АРТТЕРАПІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВІДСТЕЖЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ КРИЗОВОГО ПСИХОЛОГА

 

Потьомкіна Нанулі

м. Харків 

МИСТЕЦТВО ПІДТРИМКИ: АРТТЕРАПІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВІДСТЕЖЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ КРИЗОВОГО ПСИХОЛОГА

Кризові психологи, увесь час працюючи у надзвичайних ситуаціях, та стикаючись із клієнтами, що пережили (або проживають) травмуючі події, потребують дбайливого та ретельного відстеження власних емоцій, як критично важливого компонента професійної ідентичності. У цьому контексті, розуміючи арт-терапію як досить екологічний та ефективний засіб не тільки для відновлення, а й для збереження психічного здоров’я, вважаємо, що саме терапія мистецтвом може стати тим дієвим інструментом для моніторингу та підтримки психоемоційного стану кризових психологів.

Ключові слова: кризовий психолог, психоемоційний стан, психічне благополуччя, мистецтво підтримки, арт-терапевтичні техніки.

Crisis psychologists, constantly working in emergency situations and facing clients who have experienced (or are experiencing) traumatic events, need careful and thorough tracking of their own emotions as a critically important component of professional identity. In this context, understanding art therapy as a fairly ecological and effective tool not only for recovery, but also for maintaining mental health, we believe that art therapy can become an effective tool for monitoring and supporting the psycho-emotional state of crisis psychologists.

Key words: crisis psychologist, psycho-emotional state, mental well-being, the art of support, art therapy techniques.

Вступ. Кризовий психолог – це фахівець психологічної сфери, який забезпечує підтримку, консультування та відновлення психічного здоров'я клієнтів, що опинилися у надзвичайних, кризових та травмівних для себе ситуаціях (природні катаклізми, техногенні катастрофи, соціально-політичні кризові події (терористичний акт, революція, війна), домашнє насильство тощо). Постійний стрес та емоційне перевантаження можуть значно впливати на роботу психолога в кризових ситуаціях, зменшувати його ефективність та призводити до емоційного і далі – професійного вигорання. Через це, для підтримки адекватного особистого психічного здоров'я, важливо перманентно відстежувати власні психоемоційні реакції та сигнали в тілі, аби вчасно виявляти та давати адекватний вихід накопиченій психічній напрузі.

Арттерапія є доказово ефективним інструментом для відновлення та збереження психічного здоров'я, оскільки дозволяє виразити емоції, знайти внутрішню гармонію та заспокоїти розум у природній ненав’язливій формі без створення спеціальних для цього умов. Тому вбачаємо метою дослідження розкриття та популяризацію арт-терапії як ефективного засобу підтримки психоемоційного добробуту та розвитку кризових психологів (на прикладі арт-техніки "Емоційний атлас тіла").

Досить тривалий час поняття кризи та технологічного аспекту її подолання (проживання) є полем наукового інтересу багатьох українських психологів (Т. Титаренко, О. Туриніна, О. Шевченко та ін.). У напрямку кризової психології відомі прізвища І. Богданової, Г. Кісарчука, О. Тімченка, Н. Череповської, Н. Умеренкової та ін., які активно займаються вивченням та практичним застосуванням методів психологічної підтримки в кризових ситуаціях, зокрема в умовах війни. Науковими першопрохідцями у формулюванні теорії арт-терапії вважаються зарубіжні фахівці А. Хілл (A. Hill), М. Наумбург (M. Naumburg), Е. Крамер (E. Kramer) та ін. Одним із сучасників у галузі арт-терапії як методу психотерапії через мистецтво є А. Робінс (A. Robbins). Щодо застосування арт-терапевтичних технік для підтримки психоемоційного благополуччя, варто зазначити роботи Т. Ван Літ (Th.Van Lith), М. Юнге (M. Borowsky Junge), Дж. Рубін (J. Rubin), О. Вознесенської та ін., дослідження яких зосереджені на використанні мистецтва для підтримки психічного здоров'я та самовираження. На сьогодні практична психологія накопичила досить великий арсенал технік, зокрема арт-терапевтичних (наприклад, практикум з арт-терапії Н. Кальки та З. Ковальчук), які довели свою ефективність із різними соціальними категоріями, які потребували допомоги у психологічній підтримці, через що вважаємо за можливе використання та впровадження мистецьких засобів, зокрема техніки "Емоційний атлас тіла", у підтримці кризових психологів.

Виклад основного матеріалу. Професійна діяльність кризових психологів потребує встановлення глибокого особистісного та емоційного зв’язку з клієнтами, що, з одного боку, приносить фахівцеві відчуття задоволення від розуміння соціальної значущості власної персони, почування єдності та особистої значущості у процесі подолання наслідків травмівних для клієнта подій, однак, з іншого боку, це професія, що пов’язана із високим рівнем стресу та ризиком особистого глибинного травмування.

Психологи, які працюють у кризових ситуаціях, зіштовхуються зі значними психоемоційними викликами, які можуть впливати на їхнє професійне функціонування, соціальне та особистісне благополуччя: емоційне перевантаження через постійний контакт з інтенсивними емоціями, стресом та травматичним досвідом своїх клієнтів, як наслідок – відчуття втоми, виснаженості та емоційного вигорання; власні особисті емоційні реакції та травматичні переживання кризових ситуацій клієнтів, – відчуття власного страху, тривоги або безпорадності у відповідь на кризові обставини; стратегії копінгу можуть зазнавати трансформацій чи набувати дисфункціональності на противагу ефективному копінгу задля подолання стресу та емоційного перевантаження, що виникають у зв'язку з професійною діяльністю; самопізнання та саморефлексія психолога можуть значно підвищуватися у роботі з кризовими ситуаціями, однак це може бути як корисним, так і викликати внутрішній конфлікт, оскільки фахівець може надто ретельно розглядати власні емоції та реакції на ситуації, з якими він працює; зменшення доступу до підтримки через велике психологічне навантаження від власної роботи, та обмеженість доступу до професійної підтримки або супервізії для самого себе; віддзеркалення у соціальному житті високого рівня стресу та емоційного навантаження через відчуття втомленості, бажання відокремитися від соціальних сфер, щоб відновити емоційну рівновагу тощо [3; 5]. З огляду на це, бачимо, що робота кризового психолога може мати значний вплив на його психоемоційний стан та соціальне життя, через що вбачаємо необхідність у здійсненні практик моніторингу стану кризового психолога, який у взаємодії з клієнтами щодня переноситься у кризові або травматичні ситуації.

Для забезпечення якості надання психологічної підтримки клієнтам у кризових ситуаціях, а також для збереження власного емоційного здоров'я та професійної ефективності, моніторинг психоемоційного стану кризового психолога є необхідною практикою. Кризовому психологу важливо: звертати увагу на власні емоційні реакції щодо страждань своїх клієнтів, розпізнавати та розуміти їх значення, зберігати емоційну стійкість; бути більш свідомим та уважним до своїх потреб; постійно підвищувати професійну компетентність; запобігати емоційному виснаженню та перевантаженню, регулюючи свою зайнятість та види діяльності; зберігати власне психічне здоров’я тощо.

На сьогодні арт-терапія є одним із найбільш екологічних спрямувань у психотерапевтичній практиці, оскільки сприяє безпечному вираженню емоцій, стимулює саморефлексію та самовиявлення через творчий процес, надає естетичне задоволення та забезпечує гнучкий і індивідуальний підхід як у роботі із фахівцем (арт-терапевт; психолог, що використовує засоби мистецтво в консультуванні), так і в самодопомозі [1]. Узагальнюючи загальні теоретичні особливості та практичні переваги застосування терапії мистецтвом, зауважимо основні щодо доцільності у здійсненні самодіагностики та самодопомоги кризових психологів: неінвазивність і безпека (арттерапія використовує мистецтво як засіб вираження емоцій, що дозволяє психологу безпечно висловлювати та відтісняти свої внутрішні переживання, не потребуючи при цьому прямого висловлення проблеми, через що може бути менш травматичною для психолога); саморефлексія та самовиявлення (через творчий процес створення мистецького образу психолог може краще зрозуміти власні емоції та думки); естетичний аспект (використання мистецтва стимулює естетичні враження та задоволення, що сприяє психологічному комфорту та позитивному емоційному стану кризового психолога); гнучкість та індивідуальний підхід (можливість вибирати різноманітні техніки та матеріали відповідно до власних потреб та вподобань психолога, що сприяє індивідуалізації підходу та адаптації до конкретних потреб) та ін.

Пропонуємо до розгляду варіант виконання арттехніки "Емоційний атлас тіла" (детальна інструкція техніки [2, с. 83-84]), як варіант перманентного моніторингу власного психоемоційного стану:

1. Підготовка: знайдіть спокійне місце для роботи; підготуйте аркуш паперу чи спеціально підібраний альбом, олівці або фарби.

2. Початок роботи: займіть зручну розслаблену позу, закрийте очі. Нормалізуйте власне дихання (техніки глибокого дихання [4]). Виконуючи глибокий вдих, спрямовуйте увагу на власні емоції та відчуття в тілі.

3. Відображення емоцій: почніть малювати або описувати своє тіло, відображаючи на ньому власні емоційні стани. Можете використовувати кольори, слова або образи.

4. Аналіз: погляньте на свій "атлас" тіла. Відстежуйте, які частини тіла відповідають на які емоції, які зміни відбулися протягом часу.

5. Рефлексія: запишіть свої враження та думки про власний психоемоційний стан. Відзначте, як арт-техніка допомогла вам зрозуміти себе краще.

Висновки. Арттерапія як мистецтво підтримки є екологічним спрямуванням у самодіагностиці (дбайливому відстеженні) та самодопомозі кризових психологів. Використання арт-терапії, у тому числі техніки "Емоційний атлас тіла", може стати важливим і досить дієвим компонентом підтримки психоемоційного благополуччя кризових психологів, оскільки дозволяє кризовим фахівцям відстежувати власні емоційні реакції та підтримувати психічне здоров'я в ненав’язливому та комфортному для себе форматі. У цілому ж вважаємо, що впровадження подібних арт-практик може значно зменшити ризик професійного вигорання та допомогти у підтримці особистісного розвитку психологів, що працюють у кризових умовах. На наш погляд, означена проблема є досить актуальною в українських реаліях та представляє перспективний напрям психологічних досліджень та потребує подальших системних узагальнень. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.        Арттерапія в роботі психолога: інноваційні підходи. Матеріали V Всеукр. науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 23-27 жовтня 2023. URL: https://art-10-2023.blogspot.com/ (дата звернення: 24.10.2023)

2.        Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арт-терапії: навч.-метод. посіб. Ч. 1. Львів: ЛьвДУВС, 2020. 232 с

3.   Кризова психологія: навч. пос. / За ред. Тімченка О.В. Харків: НУЦЗУ, 2010. 401 с.

4.        Національна психологічна асоціація: дихальні техніки для зняття стресу. URL: https://bit.ly/3PLbEyx (дата звернення: 02.04.2024)

5.   Титаренко Т.М. Психологія життєвої кризи. Київ: Агропровидав України, 1998. 348 с.