Дирда В. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ СТАНУ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВІЙНИ

Дирда Валентина

м. Дніпро

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ СТАНУ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВІЙНИ

Розглянуто проблему впливу збройної агресії на психіку учасників освітнього процесу; доступу учасників освітнього процесу до психологічної допомоги для подолання наслідків, спричинених війною. Досліджені теоретичні аспекти та розроблені практичні рекомендації для створення сприятливого освітнього середовища в рамках проекту «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки».

Ключові слова: психічне здоров’я, психологічна допомога, профілактика, безпечне освітнє середовище

The problem of the impact of armed aggression on the psyche of participants in the educational process; access to psychological assistance for participants in the educational process to overcome the consequences caused by the war is considered. Theoretical aspects and practical recommendations for creating a favorable educational environment within the framework of the National Program of Mental Health and Psychosocial Support are investigated.

Key words: mental health, psychological assistance, prevention, safe educational environment

Вступ. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну виникло багато нових бар’єрів для всіх українців. Вони стають на шляху, не лише, до повноцінного мирного життя, а й створюють перешкоди для реалізації потреб, які для нас є базовими. Війна змушує людей залишати свої домівки, розлучає близьких та забирає життя і здоров’я найрідніших. Практично все населення України живе в постійному стресі, переживає тривогу за своє життя та життя своїх близьких, не відчуває себе у безпеці, що в цілому має негативний вплив на психічне здоров’я.

Жахливі наслідки війни, які розкриваються з часом, суттєво впливають на нашу психіку. Цей вплив потребує негайної уваги та реагування, а не може бути відкладений на потім у очікуванні подальших наслідків. Війна з усією її деструктивною силою створює надзвичайний стрес, наслідки якого можуть проявитися навіть через деякий час після завершення бойових дій.

Під час воєнного конфлікту та в післявоєнний період увага до психічного здоров’я громадян має бути піднесена на найвищий рівень. Саме рівень психологічного благополуччя буде визначальним для загального стану здоров’я, економічного відновлення та добробуту країни.

Мета дослідження; проаналізувати наслідки воєнного конфлікту на психологічний стан учасників освітнього процесу; розробити рекомендації для підвищення психологічної компетентності учасників освітнього процесу.

Виклад основного матеріалу. Щоб українці, які постраждали внаслідок дій агресора, отримали повноцінний і ефективний доступ до психологічної допомоги, перша леді Олена Зеленська ініціювала створення «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки». Важливість об’єднання зусиль для подолання викликів, що постали через війну, у сфері психічного здоров’я українців є важливою умовою для досягнення мети проєкту, а саме — створення системи, яка готова реагувати на всі виклики та здатна надати допомогу всім, хто її потребує. [2]

З огляду на важливість і актуальність цього проекту, у закладі освіти повинна бути розроблена систему організації безпечного освітнього середовища. Для організації ефективної роботи, у нашому коледжі застосовується трирівнева модель психолого-педагогічної профілактики “Середовище. Група. Особистість”.

Первинна профілактика  (рівень середовища)  - це сукупність заходів, спрямованих на створення безпечного середовища та попередження  ризиків виникнення насильства; підвищення рівня психологічної культури; інформаційно-просвітницька робота щодо формування активного стилю життя, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості без застосування насильства. Важливим є моніторинг освітнього середовища на предмет можливої небезпеки для учасників освітнього процесу.

Вторинна профілактика (рівень групи) – це групова робота,  метою якої є створення сприятливого мікроклімату в колективах, формування структури групи, розвиток конструктивних навичок спілкування під час виховних годин, “годин психолога”, тренінгових занять.

Третинна профілактика (рівень особистості)  - проводиться за фактом одного з видів насильства і спрямована на інтегрування в соціальне середовище осіб, які вчинили насильство та потерпіли від насильства. [4]

Ця модель дозволяє мінімізувати ризики та усунути недоліки організаційної роботи щодо профілактики насильства.

Збереження психологічного здоров’я – одна з актуальних задач, які ставляться перед психологічними службами та педагогічними колективами  закладів освіти.

Війна завжди приносить за собою невимовні страждання, але коли вона торкається неповнолітніх, її наслідки можуть бути особливо руйнівними для психічного здоров'я молоді. В Україні, де триває збройний конфлікт, підлітки опиняються в складних і стресових умовах, що може призвести до серйозних психологічних проблем. Розглянемо наслідки цього конфлікту для психіки підлітків та шляхи мінімізації його впливу.

Наслідки для психіки підлітків

1. Травматичний стрес: підлітки переживають постійний стрес через загрозу військових дій у своїй рідній країні. Цей стрімкий та тривалий стрес може призвести до посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії та тривоги.

2. Втрата близьких: багато підлітків втрачають рідних та друзів внаслідок військових дій, що може спричинити складнощі в процесі переживання цієї втрати.

3. Руйнування інфраструктури: руйнування шкіл, лікарень та інших соціальних інституцій призводить до втрати звичних пунктів опори для підлітків, що поглиблює їхню безпеку та почуття безпорадності.

4. Розрив  соціальних зв'язків: переселення, виїзд за кордон та розпад сімейних та соціальних структур можуть призвести до втрати соціальної підтримки, що є ключовим фактором в розвитку психіки підлітка.

         Перед освітянами постала проблема не тільки в організації освітньо-виховного процесу в умовах воєнного стану, а й збереження психічного здоров’я його учасників. Заклади освіти можуть відігравати ключову роль у профілактично-просвітницькій роботі для мінімізації впливу на психіку підлітків наслідків війни. Основна мета профілактично-просвітницької роботи – це створення фізично, психологічно та соціально безпечного освітнього  середовища. Важливим завданням просвіти є: підвищення психологічної компетентності; навчання можливостям розв’язувати проблеми і конфлікти; підвищення психологічної культури; пропаганда здорового способу життя.

Ось декілька заходів, які можуть бути впроваджені:

-                     забезпечення наявності практичних психологів та консультантів, які можуть надавати підтримку та консультування здобувачам освіти, які постраждали внаслідок війни;

-                     організація психологічних тренінгів та семінарів для педагогів, спрямованих на виявлення та ефективну підтримку здобувачів освіти, які відчувають психологічний стрес внаслідок війни;

-                     впровадження уроків та курсів, присвячених розумінню та керуванню емоціями, стресом та тривогою, а також вивченню методів саморегуляції та стратегій подолання стресу;

-                     забезпечення створення сприятливого середовища в закладах освіти, де здобувачі освіти можуть відчувати підтримку, безпеку та комфорт;

-                     залучення здобувачів освіти до проведення проектів та досліджень щодо психологічних аспектів війни та її впливу на психіку людей, що сприяє їхньому критичному мисленню та розвитку емпатії;

-                     надання інформації та ресурсів для батьків щодо способів підтримки своїх дітей в умовах психологічного стресу, а також організація сесій для батьків щодо вивчення ефективних комунікаційних стратегій з дітьми.

Загальний підхід повинен бути орієнтований на створення безпечного та підтримуючого середовища в навчальних закладах, де здобувачі освіти можуть отримувати не лише освіту, а й необхідну психологічну підтримку та допомогу.

         При цьому, слід пам’ятати, що фахівець може бути продуктивним, ефективним і безпечним у роботі, за умови, якщо сам перебуває в стані професійного та емоційного здоров’я та здатен бути безпечним для себе й інших. Тому слід подбати про гармонійний та ресурсний стан педагога.

Ось кілька рекомендацій, для створення сприятливого середовища для педагогів:

-                     забезпечення доступу педагогічному персоналу до психологічної підтримки та консультування. Це може включати проведення психологічних тренінгів, семінарів з саморегуляції емоцій та консультування психолога;

-                     забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогів через участь у семінарах, воркшопах та курсах з психології, стрес-менеджменту та ефективного викладання в умовах стресу. Надання можливостей для саморозвитку та самореалізації педагогів через участь у проектах та ініціативах, які сприяють їхньому професійному та особистісному зростанню;

-                     створення підтримуючого середовища на робочому місці, де педагоги можуть відчувати підтримку та співпрацю з колегами та адміністрацією;

-                     розробка системи роботи, що допомагає зменшити адміністративний тиск на педагогів, щоб вони могли більше часу приділяти безпосередньому навчанню та підтримці здобувачів освіти;

-                     створення механізмів, що сприяють підтримці та реалізації творчих ідей педагогів, які можуть збагатити навчальний процес та покращити якість освіти.

Наведемо рекомендації, які педагоги можуть застосовувати для гармонізації свого психологічного здоров'я:

1)                    Важливо навчитися виявляти та уникати ситуацій, які можуть спричинити стрес або конфлікти. Це може включати встановлення здорових меж у роботі та особистому житті, вміння відмовляти у виконанні завдань, які перевантажують, а також уміння ефективно вирішувати конфліктні ситуації.

2)                    Важливо будувати підтримуючі стосунки з колегами та адміністрацією. Це може допомогти відчуватися менш самотнім та впевненим у власних силах. Також важливо відкрито спілкуватися з колегами про свої проблеми та звертатися за допомогою, якщо це необхідно.

3)                    Важливо виробляти здорові звички управління часом та відпочинку. Регулярні перерви під час робочого дня, достатній сон, здорове харчування та фізична активність допоможуть зберегти енергію та підвищити ефективність роботи.

4)                    Регулярна практика медитації, йоги, дихальних вправ або інших методів релаксації може допомогти знизити рівень стресу, підвищити концентрацію та покращити емоційний стан.

5)                    Важливо відводити час для самопізнання та розвитку. Це може включати читання літератури, участь у професійних курсах та семінарах, а також зайняття хобі, які приносять задоволення та розвивають творчість.

Висновки. Забезпечення збереження ментального та психологічного здоров’я всіх учасників освітнього процесу, особливо в умовах воєнного конфлікту, є однією з основних задач в закладі освіти. Забезпечення гармонії та поповнення ресурсів для всіх учасників освітнього процесу є важливою складовою створення сприятливого середовища для навчання та розвитку дітей та молоді.

Сподіваємося, що використання наведених рекомендацій допоможуть педагогам поліпшити психологічний стан, знизити рівень стресу та наповнитися ресурсом.

 

Список використаних джерел

1.    Як вчителю організувати свою роботу під час війни: рекомендації Державної служби якості освіти [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://sqe.gov.ua/yak-vchitelyuorganizuvati-svoyu-robotu-p/

2.    Урядовий портал: Офіс першої леді, МОЗ та партнери запускають Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/ofis-pershoyi-ledi-moz-ta-partneri-zapuskayut-nacionalnu-programu-psihichnogo-zdorovya-ta-psihosocialnoyi-pidtrimki

3.    Психологічний стан українців в умовах війни: результати дослідження. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://informator.ua/uk/psihologichniy-stan-ukrajinciv-v-umovah-viyni-rezultati-doslidzhennya

4.    Профілактика та корекція проявів насильства. Презентація. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nmk.ukr.education/gallery/Профілактика_та_корекція_проявів_насильства.pdf